— Чим можу допомогти? — спитала вона, помітивши відвідувачку, але зі стільця не встала, та ще й гримаску скорчила, окинувши Тамару швидким і професійно непомітним поглядом. Майже непомітним, бо у Томи теж були непогані професійні навички.
— Васю хочу, — конфіденційно сповістила Тамара Олександрівна, понизивши голос, і зітхнула так глибоко, що папери на столі у дівчини заворушилися, як живі.
— Василя Мойсейовича? — навіщось уточнила секретарка, яку, згідно з бейджиком, пришпиленим до блузи, звали Інеса. — Його немає...
— Є.
— Річ у тім, що...
— Я вже себе не контролюю. — На цій заяві голос Томи підвищився — не до крику, а так, злегка, щоб заінтригувати того, хто знаходився власне в кабінеті, відділеному від приймальні стіною з папіросного паперу і дверима, явно поцупленими з кабінки громадського туалету. — Пристрасть оволоділа мною, і тільки він може погасити цей ненажерливий вогонь, що пече мене зсередини, у всіх місцях, які я вивчала на уроках анатомії, і... скажіть йому, що це Тамара Сотник.
— Зараз доповім. — Інеса підхопилася і метнулася до шефа. Спідниця в неї виявилася синьою, а дупи зовсім не було. Видно, зійшла на пси від надмірного навантаження.
— Тамаро Олександрівно! — Жаданий Вася вискочив з кабінету, мов посолений. — Оце сюрприз! Ви у справах чи просто так зайшли — на каву?
— Я у справах просто так зайшла. І кави не треба, дякую. Де Рита?
— Як? — На рябій мармизі Василя Мойсейовича з калейдоскопічною швидкістю змінювалися різноманітні емоції, і Тамару це не сказати щоб тішило. Ось промайнуло полегшення
— Таке кажуть тільки про покійників.
— Боже збав! Просто до слова прийшлося.
— Зрозуміло. А як ваші справи?
— Е... — Василь Мойсейович ще більше заметушився. — Хвалити Бога, все добре.
— Хваліть його й надалі, — Тамара кивнула своїм думкам, розвертаючись до виходу. — Де тут у вас відділ кадрів?
— Томо... Тамаро Олександрівно... за тиждень гроші будуть. Я все поверну, навіть з відсотками.
— Відсотки залиште собі на похмілля — я не лихвар. Але краще для вас, якби ви справді повернули гроші. Я виконала свою роботу, чи не так?
