— Ні. Як виглядала та, друга?
— Екзотично. Чорне волосся, чорні очі — схожа на іспанку.
— А інша?
— Красуня. Каштанові кучері, очі сірі, з димком... Ви її знаєте?
— Наріне, навіщо ти сюди приїхала?
Білявка помовчала. Явно вирішувала, брехати чи ні. Але врешті-решт сказала правду — хороша дівчинка. Мабуть, піонеркою була.
— Я прочитала про магію, і мені стало цікаво. А на звороті якраз ваша адреса. І уявіть собі, в цьому будинку колись жила моя тітка. Тому я вирішила, що це знак. Мабуть. Я була у Вишневому вже о десятій ранку, подзвонила Максу, щоб сказати, де я, а він заявив, що йому це байдуже і щоб я взагалі додому не приходила! Тому я погуляла трохи лісом, випила кави в місцевому кафе — воно тут одне, ви знаєте, і дуже дешеве, ще погуляла, потім випила чаю, і...
— Давно ти тут стоїш?
Наріне озирнулася.
— Чекаєш підказки залу?
— Ну... з дев’ятої години вечора.
— Тобі хтось говорив, що ти ненормальна? — зітхнула Тома. І почула у відповідь байдуже:
— Так. Максим торочить це з ранку до ночі.
Дорога, що стелилась полотном, скрутилася в рулон, як килим у крамниці.
— Піднімайся, — звеліла Тамара, розвертаючись лицем до веранди. — Переночуєш у мене.
І спиною відчула, як усміхається Наріне.
— Спасибі, ви дуже люб’язні. Не забудьте ще разів п’ять сказати, що я божевільна, навіжена або хвора на голову — як вам більше подобається. Боюся, що без добової дози теплих слів у мене може початися ломка.
— Не бійся. — Тома впіймала себе на тому, що посміхається у відповідь, і здивувалася. — Я про все подбаю.
Наріне заснула швидко і спала по-дитячому — на боці, згорнувшись клубком і поклавши гарненьку голівку на праву долоню. Старезна футболка Ігоря, яку Наріне отримала замість нічної сорочки, сягала колін і цілком могла б правити за сукню, навіть якби незвана гостя була на восьмому місяці вагітності. Але з цим у дівчини явні проблеми, думала Тамара, дивлячись на стеаринову білість шкіри Наріне і не поспішаючи вимикати світло. З цим, і з тим її Максом, а ще — із самоповагою. Із самооцінкою — якщо вона взагалі не забула, що це таке. Деякі мужчини прекрасно забивають памороки. Амнезія чоловічого роду.
