Щоденники 1910-1923

здебільшого щоденники нагадують бездоганну стрілку барометра, що реєструє лише «хмарно», години найнижчого тиску, й ніколи не показує на «ясно».

Цей закон дає про себе знати й у тринадцятьох зошитах у чверть аркуша Кафки, які, власне, й містять його щоденник. У подорожніх записах того самого періоду часто панує досить світлий настрій. Ще виразніше проступає гумор Кафки у листах. Тільки з розвитком недуги стає похмуро і в них, відкривається чорна безодня відчаю. А загалом в особистих висловлюваннях Кафки можна постерегти таку шкалу ясності (письменницька творчість присутня, звичайно, в усіх нюансах цієї шкали): найтемніший край спектру становлять зошити у чверть аркуша, невелике просвітління з’являється в подорожніх нотатках, у багатьох листах (десь аж до цюрауського періоду і ще й на його початку) й далі панує та сама яснина, в розмовах, у щоденному спілкуванні нерідко - на перших порах навіть переважно - ще домінувала незахмарена невимушеність, якої від автора щоденника вже навряд чи й можна сподіватися.

Основна частина щоденників міститься в тринадцятьох зошитах у чверть аркуша.

П’ять із них Кафка сам позначив римськими цифрами (І -V), але воднораз уже другий зошит ніякої нумерації не має. Є й наскрізна нумерація сторінок, яку, щоправда, перебиває ще одна, також здійснена автором. Орієнтуватися важко ще й через те, що в декотрих зошитах Кафка починає писати водночас і від останньої сторінки, так що посередині зошита записи сходяться. Незважаючи на все це, їхню послідовність пощастило відновити цілком.

Перший зошит починається кількома недатованими записами. Першою з’являється дата 17-18 травня 1910 р. Через кілька сторінок ідуть записи від 19 лютого до 24 листопада 1911р. Прогалину заповнює зошит 11, датований від 6 листопада 1910 р. до травня 1911 р., а продовжує його частина розділу «Кочегар». Зошит 111 містить записи від 26 жовтня до 24 листопада 1911 р. Отже, перші три зошити дуже пов’язані між собою, як і зошити VIII та IX. У зошиті IV записи продовжуються - від 28 листопада до кінця 1911 р., так само й у зошиті V - від 4 січня до 8 квітня 1912 р. (при цьому кілька вочевидь хибно зазначених Кафкою дат довелося виправити). Зошит VI охоплює період від 6 травня до вересня 1912р.; цей зошит містить «Вирок» та другу частину «Кочегара». Після перерви щоденник продовжено в зошиті VII - від 2 травня

1913  р. до 14 лютого 1914 р. - та в зошиті VIII - від 16 лютого до 15 серпня

1914  р. Проте в зошиті VIII (починаючи від останньої сторінки) знаходимо записи й від лютого 1913 р., а зошит IX вклинюється в період часу, що його охоплює зошит VIII. Із зошитів IX і X багато аркушів вирвано. Зошит X містить записи від 21 серпня 1914 р. (тобто на продовження зошита VIII) до 27 травня 1915 р. До зошита XI занесено нотатки від 13 листопада 1915 р. до ЗО жовтня 1916 р., а також окремі записи від квітня до серпня 1917 р. Записи в зошиті XII, з якого автор, знову ж таки, багато аркушів повиривав, починаються від 15 вересня 1917 р. у Цюрау, доходять до 10 листопада 1917 р., потім, після великої перерви, поновлюються 27 червня 1919 р. і тривають до 10 січня 1920 р. Останній зошит охоплює період від 15 жовтня 1921 р. до листопада 1922 р., а також містить іще кілька нотаток від 12 червня 1923 р. Частину незавершених «Досліджень собаки» (не початок) тут начеркано дуже дрібним почерком. Загалом почерк Кафки в перших зошитах (десь по восьмий) великий, каліграфічний і розгонистий, але згодом літери помалу стають дрібнішими й загостреними.

Ці тринадцять зошитів стилістично становлять єдність, яку я прагнув зберегти. Автор занотовує свої поетичні фантазії, початки оповідань і спостереження, які йому спадають на думку. Причини, що його спонукають, спосіб, у який він натужно шукає й знаходить противагу холодному навколишньому світу, ненависній, стомливій службі, що дає йому засоби до існування й водночас виснажує його, - всьому цьому в записах неодноразово