знаходимо досить детальні пояснення. Крім натхненних картин своєї фантазії, Кафка занотовує те, свідком чого він стає у світі буднів, а також власні сни - місцями ці досить реалістичні записи переважають, нерідко дають поштовх для творення поетичних образів. В особливо сприятливих випадках виникають більші чи менші досконалі літературні твори, і декотрі з них Кафка згодом відбирав для видання. Речі, які Кафка опублікував сам, тепер можна знайти в томі «Оповідання і мала проза» повного зібрання творів2; усе інше, що відповідає духу щоденників, я залишив там, де воно було, і опублікував у тому зв’язку, який дуже часто виставляє зміст у досить несподіваному світлі. - Отже, дещо з того, що саме собою можна було б опублікувати і як самостійний фрагмент, тепер тут можна побачити у зв’язку з щоденними записами, які для письменника стають ніби трампліном для художнього об- разотворення. Перед очима постає напівготовий образ поруч із необтесаним мармуром.
Отож структура цих тринадцятьох зошитів у чверть аркуша відмінна від структури «блакитних зошитів» у восьму частку аркуша, що містять майже самі поетичні фантазії, фрагменти, афоризми (без посилання на щоденне оточення). Ці «блакитні зошити» ляжуть в основу вже іншого тому повного зібрання творів3; характерні для щоденника посилання, натяки, дати в них подибуємо вже тільки як виняток. У подорожніх щоденниках, які всі гри іут опубліковані, стиль, навпаки, знову ж таки зовсім інший: події, враження і прагматичним викладом фактів, без видимих відправних пункті» для подальшої роботи над ними - так, мовби це нотатки туриста. Певна річ, цей турист - Франц Кафка, і тому його погляд на реальні факти хоч і видається дуже природним, а все ж таки в якийсь таємничий спосіб ніби абстрагується від зображуваного й постає мовби символом.
Обидва елементи - елемент фактичного й елемент попередніх, підготовчих стадій на шляху до сформованого твору (попередніх стадій, які в разі вдачі завершуються готовим твором) - у перших тринадцятьох зошитах поєднані один з одним у своєрідний спосіб.
Слова в квадратних дужках, що трапляються в тексті щоденників, дописані укладачем.
Три крапки в кінці чи всередині тексту означають, що відповідне речення Кафка залишив недописаним, або має пропуск, або містить нерозбірливе місце.
Щодо орфографії, очевидних недоглядів, знаків пунктуації тощо було застосовано ті самі методи, що й під час підготовки книжок «Процес» та «Замок».
ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ФРАНЦА КАФКИ
Короткий огляд 1883 р. З липня народився в Празі.
1901 р. Початок навчання у вищій школі в Празі, тимчасово у
Мюнхені.
1902 р. Початок листування з Оскаром Поллаком.
