Інститут літератури ім.Т.Г. Шевченка Національної Академії Наук України ВИДАВНИЧИЙ ДІМ «ВСЕСВІТ» КИЇВ-2004 БІБЛІОТЕКА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ҐАБРІЕЛЬҐАРСІА МАРКЕССТО РОКІВ САМОТНОСТІРоман Повісті Оповідання Переклад з іспанської
ББК 84.7КОЛҐ-21
Роман «Сто років самотності», повісті «Полковникові ніхто не пише», «Хроніка вбивства, про яке всі знали заздалегідь» — центральні твори славетного колумбійського письменника, лауреата Нобелівської премії Ґабріеля Ґарсії Маркеса. В його творах дивовижно переплітаються людські долі й
суспільні проблеми, розгортається широка панорама латиноамериканського життя з його повсякденними клопотами, соціальними заворушеннями, диктатурами й безперервними революціями.
« Б і б ліотека світової літератури»
Редколегія серії:І ван Дзюба, Микола Жулинський, Дмитро Затонський, Дмитро Наливайко (голова), Галина Сиваченко
Переклали з іспанської:Галина Вінграновська, Маргарита Жердинівська, Женев'єва Конєва, Лев Олевський, Петро Соколовський, Дмитро Стельмах, Віктор Шовкун
Передмова академіка НАН України Дмитра ЗАТОНСЬКОГО
Випущено на замовлення Державного комітету телебачення й радіомовлення України за Національною програмою випуску соціально значущих видань.
Роман «Сто років самотності» перекладено за виданням: Gabriel Garc?a M?rquez. Cien a?os de soledad. — M.: Ed. Progreso, 1980.
© Gabriel Garc?a M?rquez. Включені до видання твори. © Петро Соколовський, переклад, 2001. © Лев Олевський, переклад, 1972,1988. © Маргарита Жердинівська, переклад, 1976, 2002. © Анатоль Перепадя, переклад, 2004. © Віктор Шовкун, переклад, 1981. © Дмитро Затонський, передмова,
2004.
© Видавничий дім «Всесвіт», упорядкування, підготовка текстів, художнє оформлення, 2004.
І8ВК 966-95968-8-2
ҐАБРІЕЛЬ ҐАРСІА МАРКЕС ТА ЙОГО «СТО РОКІВ САМОТНОСТІ»
Ми, здається, звикли до того, що мистецтво і література багатші, глибші, складніші у суспільствах, як - то кажуть, «розвинених». Певним з цього правила винятком була у XIX сторіччі хіба що словесність російська: за рівнем безумовно першорядна, а от виникла вона в країні на той час досить -таки відсталій.
Але і цей «розрив» не йде ні в яке порівняння з дивною, на перший погляд, мало не «загадковою» ситуацією, що склалася десь у середині тільки-но минулого XX сторіччя на терені Латинської Америки. Адже у тамтешніх безнадійно відсталих, у більшості своїй чи не напівколоніальних (навіть, з певної точки зору, «варварських»!) країнах почали раз у раз
