- Святий Боже, - прошепотів він, важко опустившись на стілець.
Нещасливий випадок, який спричинився до загибелі його брата з дружиною та племінником, стався лише два тижні тому. Вони саме поверталися із заміської прогулянки. Роджер - як завжди. напідпитку - був за кермом. Однак на цей раз його хмільному везінню, мабуть, прийшов край, бо керований ним пошарпаний фургон зірвався у прямовисне урвище. Пролетівши тридцять метрів, машина розплющилася й вибухнула. Трагедія сталася два тижні тому. А його, Річардів, день народження був….
На минулому тижні. Цей процесор мав стати іменинним подарунком племінника. Думка про це збільшувала біль. Річард не міг пояснити собі, чому. Але біль його мучив. Він нахилився, аби вимкнути екран, однак раптом забрав руку.
“Якесь хлоп’я спромоглося розщепити атом за допомогою двох бляшанок та електрообладнання вартістю в п’ять доларів”.
Підвівшись, він підійшов ззаду до кінескопа й подивився крізь шпарини вентиляційної системи. Все було так, як казав Нордхоф. Дроти з магазину “радіоаматор”. Дроти з набору “еректор” з крихітною торговельною позначкою. Він також побачив те, що випало з уваги Нордхофа, або про що старий вирішив за краще змовчати. Річард
роздивився всередині незграбно припасований до нутрощів приладу, немов наречена ФранкенштейнаI, трансформатор від дитячої залізниці.
- Святий Боже, - гірко розсміявся Річард. - Святий Боже, Джонні, що ти мав на меті, коли паяв цю іграшку?
Однак насправді такий дарунок не захопив Річарда зненацька. Адже протягом кількох останніх років він вголос
мріяв про власний текстовий процесор. Коли кпини дружини стали зовсім нестерпні, він звірив свою таємницю племінникові.
- З його допомогою я швидше писатиму та переписуватиму і взагалі працюватиму плідніше, - сказав він якось хлопчику минулого літа.
Джонні довго вивчав його серйозним поглядом своїх розумних світло-блакитних, але завжди сторожких очей, напрочуд великих за скельцями окулярів.
- Тоді чому ви й досі не придбали процесор? - спитав хлопчик.
- Бо їх не дуже роздаровують, - відбувся жартом Річард. - Найпростіший коштує близько трьох тисяч. А досконалі моделі сягають вісімнадцяти.
- То, може, я сам зроблю для вас процесор, - сказав тоді Джонні.
- Може, й зробиш, - сказав Річард, дружньо поплескавши племінника по спині.
З тих пір до самого візиту Нордхофа він жодного разу не згадав про ту розмову.
