батьком, — лукаво додала, — проводжаючі сулію ось під столик поставили… — А все-таки краще — ресторан. — Першої страви там все одно ще немає, — підтримав доньку Коваль. — Дмитре Івановичу, — докірливо розвів руками майор, — після такої праці та не посидіти у ресторані! — Але ж ресторан з дванадцятої, — іще пручався Коваль. — Це вже я беру на себе. — І Бублейников широко розчинив двері купе, ґречно запрошуючи Наталю і підполковника Коваля.
Примітки
1
Фельдфебель угорської жандармерії. 2
Угорські солдати. 3
Гумові жандармські палиці
Сто грамів
Вы читаете Тіні над Латорицею