Ті, що співають у терні

для себе й для дітей. А може, купиш що-небудь для великого будинку? Більше нічого не можу придумати з того, що нам потрібно. — І я теж. Смішно, еге ж? — Фіона встала з-за стола і царственим жестом поманила до себе Меґі. — Ходімо, дівчинко, до великого будинку і подивимося, що нам туди треба. Хоча з часу похапливих похорон Мері Карсон минуло три тижні, ніхто з Клірі навіть не наближався до великого будинку. Але тепер візит Фіони з лишком надолужив їхню неохоту. У супроводі Меґі, місіс Сміт, Мінні та Кет крокувала вона від кімнати до кімнати, ніколи спантеличена Меґі не бачила матір такою збудженою та пожвавленою. Вона безперервно бурчала: це страхітливо, це абсолютний жах, ти що, Меґі, на кольорах не знаєшся? Зовсім смаку не маєш? У вітальні Фіона затрималася найдовше, окидаючи її досвідченим оком. Лише кімната для прийомів перевершувала вітальню за розмірами, бо була сорок футів завдовжки та тридцять — завширшки, і п’ятнадцять — заввишки. За оздобленням це була дивовижна суміш найкращого та найгіршого. Колись її пофарбували в однаковий кремовий колір, який із часом пожовк і вже не відтіняв пречудові декоративні накладки на стелі й різьблену обшивку на стінах. Величезні, від стелі до підлоги, вікна, що вишикувалися безперервно аж на сорок футів вздовж того боку, де була веранда, були щільно завішані шторами з коричневого вельвету, які вкривали глибоким мороком темно-коричневі крісла й стільці, дві вражаюче красиві малахітові лави та дві не менш красиві лави з флорентійського мармуру, а також масивний камін із кремового мармуру з яскраво-рожевими прожилками. На полірованій тіковій підлозі з геометричною точністю були розстелені три обюсонські килими, а під стелею висіла вотерфордська люстра шість футів завдовжки, обкручена ланцюгом. — Що ж, вам слід виголосити подяку, місіс Сміт, — заявила Фіона. — Кімната однозначно жахлива, зате бездоганно чиста, ніде й цяточки бруду немає. Я доручаю вам зайнятися дечим вартим турботи й догляду — оцими безцінними лавками, які стоять собі, й ніщо не відтінює їхню красу. Який сором! З того ж дня, коли я вперше побачила цю кімнату, мені страшенно хотілося перетворити її на таку, що кожен, хто до неї увійде, захоплюватиметься нею, однак достатньо комфортну, щоб кожен, хто до неї увійшов, захотів і надалі в ній залишатися. Письмовий стіл Мері Карсон — огидне неподобство у вікторіанському стилі; Фіона підійшла до столу й поглянула на телефон, що на ньому стояв, а потім із презирством постукала пальцями по його тьмяній поверхні. — Сюди прекрасно впишеться мій секретер, — зазначила вона. — Я почну з цієї кімнати, і переберуся сюди лише тоді, коли її закінчать, не раніше. Так ми принаймні матимемо хоч одне місце, де зможемо збиратися, не відчуваючи пригніченості. — І, сівши за стіл, Фіона зняла з телефону слухавку Поки її донька та служниці отетеріло стояли маленькою мовчазною купкою, Фіона взяла в оборот Гаррі Гоу. З Марком Фойсом вона домовилася, що він пришле їй нічною поштою зразки матерії; крамниця «Нок і Кірбі» доставить їй зразки фарби; з братами Грейс вона домовилася про доставку зразків шпалер; ці та інші сіднейські крамниці мали прислати спеціально складені для неї каталоги з описом особливостей їхніх товарів. Зі сміхом у голосі Гаррі пообіцяв знайти компетентного драпірувальника та бригаду малярів, здатних виконувати роботу зі скрупульозністю, якої вимагала Фіона. Молодець, місіс Клірі! Невдовзі вона вимете геть сам дух Мері Карсон із того особняка! Скінчивши обдзвонювати потрібних людей, Фіона наказала негайно позривати коричневі вельветові штори. І полетіли вони на смітник у запалі марнотратства, з яким Фіона навіть сама ті штори підпалила. — Вони нам не потрібні, — заявила вона, — і я не збираюся нав’язувати їх джилленбоунським біднякам. — Так, мамо, — піддакнула Меґі, отетеріло заціпенівши. — У нас тут взагалі не буде ніяких штор, — сказала Фіона, не переймаючись тим, що здійснила кричуще порушення тогочасних канонів оздоблення. — Веранда надто широка, щоби пропускати сонце напрямки, тож навіщо нам штори? Я хочу, щоб цю кімнату було видно. Прибули матеріали, приїхали малярі та драпірувальник; Меґі та Кет за наказом Фіони видерлися на драбини, щоб вимити й відполірувати горішні шибки величезних вікон, а місіс Сміт та Мінні займалися нижніми шибками; Фі походжала довкола, окидаючи все своїм гострим орлиним поглядом. До другого тижня січня всі роботи завершилися, і, ясна річ, ця новина якимось чином просочилася до спарених телефонів. Місіс Клірі перетворила вітальню в особняку Дрогеда на справжнісінький палац, тож чи не зволять місіс Гоуптон у компанії з місіс Кінґ та місіс О’Рурк зробити візит на оглядини великого будинку як звичайний вияв увічливості? Ніхто не заперечував, що результатом зусиль Фіони стала бездоганна краса. Кремові обюсонські килими з наполовину вицвілими букетами рожевих та червоних троянд були досить хаотично розстелені по підлозі, начищеній до дзеркального блиску. Стіни та стелю вкривала свіжа кремова фарба, кожна накладка та різьблена прикраса ретельно підкреслена позолотою, але великі пласкі проміжки овальної форми в панельній обшивці були заклеєні вицвілим чорним шовком із зображенням тих самих букетів троянд, що й на трьох килимах, наче вишиті японські малюнки на кремовому та золотистому тлі. Вотерфордську люстру опустили так, що її висяча лампа опинилася на висоті шести з половиною футів над підлогою; кожну з її тисяч призм відполірували до райдужного блиску, а великий мідний ланцюг прикріпили до стіни замість обмотувати довкола люстри. На високих тонких кремово-позолочених столах стояли вотерфордські лампи поруч із вотерфордськими попільничками та вотерфордськими вазами з кремово-рожевими трояндами. Усі великі зручні крісла наново перетягнули кремовим муаровим шовком; вони