Принц та принцеса кохали одне одного. Навіть і не кохали, а... подобалися, вобщім. Їй бракувало мужика поруч, а він хотів здаватися собі крутим.
Одного разу вони втекли з лекцій і пішли до парку. Він взяв з собою татове шампанське, вона наробила канапки.
Вони випили по два літри шампанського, закусили канапками, та й полізли до кущів...
За півгодини звідти виповзла напівгола принцеса. Принц спав у кущах і храпів на цілий парк.
– Видко отруївся моїми канапками, - подумала принцеса.
Але вигляд у неї був цілком задоволений.
(c) Саша Шло
У Гавані, втеча
Офіцер КДБ Юрій Горін уважно слухав інформаторку.
– Ні, компаньєро, - казала та іспанською, - 'Чіка' із темним волоссям ходила до нього вже тиждень. Я не повідомляла Вас, бо думала: чіка - росіянка і знає, що робить. То не є моя справа слідкувати за комуністами, особливо з Русії. Але два дні тому з'явилася ота білявка...
– Продовжуйте, компаньєра, - заохотив Горін.
– І я подумала: що дві комуністки можуть так довго робити у компанії класового ворога? Тоді почала придивлятися.
– Далі?
– Одного разу вони забули зачинити двері. Я зазирнула... Ке венгуенца! - із обуренням гукнула вона. - Всі троє були голі! Уявляєте собі, компаньєро?
Горін уявив.
– Сеньор колишній власник ліг на підлогу. Білявка лягла поруч, але у іншому напрямку. Вона поставила свою 'чучу' біля рота сеньора. Який сором! Інша 'чіка' теж лягла: вони тепер складали трикутник. Вона поставила свою 'чучу' біля рота білявки, а сама взяла до рота пеніс сеньора колишнього власника. І ці безстидники почали пестити одне одного ротами - одночасно. Клянуся революцією, компаньєро, все так і було!
– Потім? - спитав Горін. Ця історія цікавила його все більше.
– Отримавши насолоду, вони пійшли до ванної кімнати і почали мити одне одного. Вони часто миються, компаньєро! Зовсім не економлять газ, потрібний для революції!
– Це дуже зле, - засудливо похитав головою Горін. - Природні ресурси - запорука комуністичного будівництва.
– Потім дві чики про щось говорили мовою, яку я не розумію. Гадаю, що російською. Сеньор мовчав, тільки іноді щось казав іспанською. Мені здається, що він робить вигляд, ніби нічого не розуміє, а насправді прислухається до їхніх слів...
– Цікаво, дуже цікаво, - зауважив Горін.
– З першою 'чікою' сеньор розмовляв якоюсь не зрозумілою мені мовою. Але то була не російська, компаньєро!
– А яка?
– Я не знаю. Але сеньор колишній власник колись казав, що він украіньано. Може це ідіома де Украніа?
– Незмовірно... - сказав Горін російською. - Втім...
Раптом у його пам'яті з'явилася стара формула: 'український буржуазний націоналіст'. Але тут, на Кубі? Втім, факти не залишали місця для сумнівів. 'Галина ж з Полтави, - пригадав він. - Полтава - це УРСР. Та й прізвища у неї Гнатенко...'
– Але у присутності білявки вони розмовляли лише іспанською, - казала інформаторка, - а ту іншу мову не згадували. Ніби щось приховували від неї.
'Треба якнайбільше фактів, - подумав Горін, - Кожна деталь...'
– ...Ось я й кажу, компаньєро. Перша 'чіка' переконувала білявку щось зробити. Та, здається, соромилась. Але потім погодилась. Тоді сеньор зняв з себе брюки, і я побацчила його пеніс. Білявка невпевнено стала перед ним на коліна. Спочатку вона взяла пеніс у руки і почала його роздивлятися. Потім почала гратися з ним пальцями. Від цього пеніс сеньора напружився, став великий і твердий. Тоді підішла перша 'чіка', поклала руку білявці на голову і легенько штовхнула уперед. Вона щось сказала російською. Білявла поцілувала пеніс сеньора губами. Потім торкнулася його язиком. Потім - о компаньєро! - почала вилизувати його від початку до самої голівки. І потім взяла його до рота.
Горін уважно слухав.
– Спочатку білявка спробувала засунути до рота цілий пеніс. Але він виявився завеликий і вона ледь не вдавилася. Тоді випистила частину пеніса на волю, Залишина у роті тільки голівку. З того, як рухалися її щоки я зрозуміла - білявка тримала голівку руками і лизала її зсередини.
Горін важко дихав.
– Але перша 'чіка' знов підішла. Вона витягла пеніс з рота подружки і стягнула з нього шкірку. Аж потім знов поклала до рота білявки. А сама почала цілувати сеньора колишнього власника у губи. А сеньор опустив руку на її 'чучу' і почав її гладити. А іншою гладив сідниці цієї жінки. І я зрозуміла, що сеньор кінчає. Білявка трохи злякалася, і хотіла випустити пеніс, але перша 'чіка' - з темним волоссям - знов притримала її голову - і та почала ковтати сперму, що лилася до її рота. У цей момент, чорненька стала на коліна поруч з нею, відібрала в неї пеніс і поклала вже до свого рота, злизуючи залишки сперми. І тоді ці дві 'чіки' лягли на підлогу удвох, так, що 'чуча' кожної була напроти обличчя іншої. І почали лизати одна одну.
– Потім? - видавив з себе Горін.
– Потім вони знов помилися - усі разом - і десь пішли. Вони про щось говорили, але я запам'ятала лише одне слово - як же ж воно? Здається, 'аеропорт'...
Горін напрягся. Змова. Буржуй спокушає двох радянських пілоток і примушує видати військові таємниці! Втім, може це й збіг обставин? Може емігрант просто хотів побавитися? А дівчата не виявилися морально стійкими? Раніш ніш повідомляти когось, треба розібратися самому. Може все обійдеться? А може він, Горін, розкриє серйозну справу і отримає орден Леніна?
Але тепер він не міг думати як треба. Він був занадто збуджений. Що робити?! Що? У пошуку відповіді, він озирав кімнату. Його очі зупинилися на інформаторці. Не розуміючи, що робить, він підійшов до жінки і спустив брюки. Швидким нервовим рухом він вставив пеніс до її рота.
Інформаторка не звикла сперичатися з начальством. Раніш, ще коли вона працювала прислужницею у плантаторському будинку, вона без жодних сперичань виконувала будь-які прохання старого пана. За першим його натяком вона йшла за ним до кабінету і нахилялася, підводячи довгу спідницю. Або сідала на масивний дерев'яний стіл і розводила ноги. Або старанно пестила його руками чи ротом.
Тепер, коли революція стільки зробила для неї, коли товариш Кастро подарував кімнату у центрі Гавани (їй, селянці!), коли революсіонаріос призначили її депутаткою міської ради, коли за співпрацю із КДБ росіяни надсилали їй спеціальний продовольчий пакет, вона не могла відмовити комуністу... а тим більше такому ввічливому компаньєро.
Горін тримав руками її голову. Його член виходив і знов заходив до її рота. Він брав її у рот наче у піхву - різко, нервово, жорстко. І вона старанно відповідала на його рухи.
Горін швидко кінчив, примусивши жінку проковтнути сперму.
– Нікому не кажіть про те, що сталося, - суворо наказав він.
– Я розумію, компаньєро, - серйозно сказала та. - Це потрібно для революції. Чоловіки не можуть без жінок... Навіть, коли вони комуністи. Це мій революційний обов'язок, компаньєро!
Горін вийшов з кімнати. Треба було поспішати. Треба якнайшвидше все перевірити. Аеропорт... найпростіше було б зателефонувати кубінським колегам, щоб вони оточили об'єкт і затримали трьох коханців. Але він занадто добре розумів: те що сталося будуть вважати його особистим пропахунком. Чим