Частина І. 1955. стор. 28.
40
[15] Енциклопедія Українознавства, кн. 2, на стор. 406 подає: „Реквізиція зерна в 1920 р. у формі т. зв „разверстки” проходила жорстоко і виконувалася спеціяльними військовими експедиціями і комнезамами. В 1921 році на Україну був накладений непомірно важкий „продподадок”, при чому п'ятьох південно-українських губерній стягнено 18 мільйонів пудів (на 54 млн.) збору”.
41
[16] Ліва опозиція в РКП(б) – Троцький, Зінов'єв, Радек, П'ятаков, Камєнєв – вимагала підтримки світової революції і більшого оподаткування села, приватного промислу та торгівлі. Права партійна опозиція – Бухарін, Риков, Томський – домагалися сповільнити поспішне заводження соціялізму та співпраці з капіталістичними державами, щоб при помочі західніх капіталовкладень відбудувати народне господарство СССР. Зворотом до НЕП-у Сталін здобув підтримку правої опозиції проти Троцького, а зліквідувавши троцькістів у 1927 році, завів пропоновану троцькістами примусову колективізацію і зліквідував праву опозицію. На Україні лівий і правий ухил в партії набирали характеру „націоналістичного” ухилу.
42
[17] Цинічну пораду, як стосувати тактику обдурювання, відкрито подав „великодержавний русотяп” Зінов'єв на 5-ій Всеукраїнській Конференції КЩб)У в листопаді 1920 року в таких словах: „Зробити так, щоб ніхто не міг запідозріти, що ми хочемо перешкодити українському селянинові говорити українською мовою... Через ряд років переможе та мова, що має більше коріння, що життєвіша, культурніша”. Большевицьким русифікаторам хотілося і хочеться відсувати від себе підозріння, що вони обмосковлюють Україну, але незамітно роблять так, щоб з роками таки зрусифікувати її мовно і культурно.
43
[18] Цифри подані за „Українською Радянською Енциклопедією” (УРЕ), том 17, стор. 138 і 141.
44
[19] „Українська Загальна Енциклопедія”, том III.
45
[20] „Аванґард”, 1953-54 р., ч. 10-11.
46
[21] М. Міллер подає, що в Києво-Печерській Лаврі сконфісковано: брилянтів 2 417 штук 1-9 каратових; рубінів 1 345; ізумрудів – 1 106; сафірів – 41; ниток великого жемчугу – 10; риз вишитих жемчугами і дорогоцінними каменями – 18; інших золотих і срібних речей прикрашених брилянтами, жемчугами і дорогоцінними каменями – понад 500/
У св. Софії сконфісковано: 2 митрополичі мітри з брилянтами і дорогими каменями вартости по пів мільйона золотих карбованців; 9 напрестольних орнаментованих плит понад 24 кілограми кожна; кілька плятинових плит; лямпаду вагою 15 кг. з золота і плятини з брилянтами і жемчугами; золоту лямпаду з 241 брилянтами і 327 великими жемчугами та багато цінностей, дарованих князями, гетьманами і вірними.
Втрат не можна оцінити ніякими грішми, бо це були високомистецькі твори минулих століть і національні реліквії величезної культурно-історичної вартости. („Вестник Института по изучению истории и культуры СССР”, 1952).
47
[22] Н. Полонська-Василенко: Історичні підвалини УАПЦ. Рим 1964, стор. 103.
48
[23] Н. Полонська-Василенко, там же, стор. 105.
49
[24] Українська Радянська Енциклопедія, том 17, стор. 189.
50
[25] 1923-1933 був безперемінним головою наркомату, тобто прем'єром ради міністрів УССР.
51
[26] Після аранжованого Сталіном вбивства Кірова 1.12.1934 р. були утворені в грудні 1934 Надзвичайні Комісії Військової Колеґії Верховного Суду СССР, коли шефом Всесоюзного НКВД став Яґода. Ці „тройки” дістали необмежені повновласті видавати присуди без нормальної судової процедури при закритих
