66
[41] М. Ковалевський: цит. твір, стор. 24.
67
[42] Ф. Піґідо: Україна під большевицькою окупацією, 1956, стор. 17.
68
[43] Піґідо: цит. твір, стор. 82.
69
[44] „Не треба розшукувати українських націоналістів”, – говорив ув'язненому Семенові Підгайному один з його слідчих у 1933 році – „досить взяти передплатників журналів „Україна”, „Життя й революція”, „Пролітфронт” чи „Літературний Ярмарок”, – і я без вагання заарештую їх, бо всі вони – націоналісти”. (С. Підгайний: Українська інтеліґенція на Соловках, 1947, стор. 23.)
70
[45] „Українські Вісті”, Ульм, 15. 5. 1948 р.
71
[46] Лавриненко: Розстріляне відродження, стор. 955 і 956.
72
[47] Ширше гл. статтю В. Голубничого: „М. Волобуєв, В. Доброгаєв та їх опоненти” в „Укр. Збірнику” за 1956 р. Кн. 6, стор. 7-22.
73
[48] „Документи українського комунізму”, Вид. Пролог, 1962, стор. 186.
74
[49] Цит. твір, стор. 191.
75
[50] Там же, стор. 193 і 228.
76
[51] Вс. Фелікс: ВКП(б) в післявоєнному періоді („Вперед” ч. 1-2 1957).
77
[52] Цитований твір, стор. 126.
78
[53] Всеволод Голуб: Конспективний нарис історії КП(б)У. „Укр. Збірник”, 1957, кн. 9, стор. 81.
79
[1] Іван Андрух з вибухом І світової війни вступив до Українських Січових Стрільців у ранзі підхорунжого, пізніше став сотником і командиром 1-го пішого полку СС. Микола Опока був чотарем, опісля сотником і в час війни працював у редакції „Стрілецької Думки” (ред.).
80
[2] „ОУН 1929-1954”, збірник статтей у 25-ліття ОУН. На чужині 1955, стор. 26.
81
