233
Див., наприклад, Hodgkin (1956).
234
Про цей «офіційний» націоналізм див. Anderson (1983, ch. 6); про деякі східноєвропейські класичні етнічні націоналізми див. Sugar and Lederer (1969).
235
Про чуже, метропольне походження постколоніальної держави див. Alavi (1972); про деякі етнічні рухи в країнах третього світу див. R. Hall (1979).
236
Загальний огляд західних рухів див. у Esman (1977) і Allardt (1979).
237
Див. Deutsch (1966); класичну критику див. у Connor (1972).
238
Connor (1984a).
239
Про Ірландію див. Воусе (1982); про Норвегію див. Elviken (1931) і Mitchison (1980, 11 — 29); про Фінляндію див.: Jutikkala (1962); у середині XIX ст. в усіх цих країнах сформувався завзятий сепаратизм.
240
Чудовий приклад становить ушанування монастиря Ясна Гора в Південній Польщі, в якому була візантійська ікона Богородиці, що з’явилась там у XIV ст.; відтоді монастир став місцем усенародної прощі. Див. Rozanow and Smulikowska (1979). Див. також с. 73 — 75 вище.
241
Про націоналізм у музиці диа Einstein (1947, 266 — 9, 274 — 82) і Raynor (1976, ch. 8). Див. також с. 99 — 101 вище.
242
Weber (1968, Part 1/2, ch. 5, p. 396).
243
Про цей процес див. Kedourie (1971, Introduction).
244
Про «культуру критичних розважань» див. Gouldner (1979). Про роль інтелігенції в класичних європейських націоналізмах див. Barnard (1965, ch. 1) і Anderson (1983, ch. 5).
245
Див. про це Hairn (1977, ch. 9); також Pech (1976).
246
Про гельський націоналізм див. Lyons (1979); про «карельство» у Фінляндії див. Laitinen (1985) і Boulton Smith (1985).
247
Див. наприклад, Kedourie (1960, chs. 5 — 6); Pearson (1983).
248
