(ефіоп) означало «людина з обпаленим (тобто чорним) обличчям». Звідси темношкірі тубільці Африки та Індії однаково називалися ефіопами. note 4 73,1. Тут у Геродота йдеться про переселення фрігійців із Фракії до Малої Азії. Воно було пов'язано з рухом на південь дорійських племен і переселенням вірменів. Цей рух спричинився до падіння малоазіатської хеттійської держави. Вірмени, справді, були споріднені з фрігійцями. 74,1. Назву Олімп мали різні гірські масиви. Тут ідеться про місійський Олімп, між Місією та Віфінією (Бітініею). 76,1. Пророче святилище Арея (Ареса) в пісідійців може бути доказом того, що вони прибули колись до своєї країни з півночі. 80,1. Тобто 479 р. до н. є. 81,1. Слово «телос» у тексті цього розділу означає підрозділ піхоти або кінноти. 83,1. Все військо, крім особистої охорони царя, було поділено на 6 корпусів, кожним із яких командувало двоє стратегів. 85,1. Це «лассо», що його на війні використовували сармати, а пізніше гунни. 86.1. Дикі осли, тобто кулани. 86.2. Верблюд у найкращому разі може розвинути швидкість коло 15 кл» у годину. 89.1. Палестинські сірійці – це філістимляни. 89.2. Можливо, через недавнє повстання в Єгипті їх не використовували в піхоті. 90.1. Згідно з переказом Аякід Тевкр утік із своєї вітчизни з кількома троянськими полоненими і заснував місто Саламін на Кіпрі. 90.2. Цар Тегеї Агенор, як уважали, був засновником міста Пафос на Кіпрі. Давній грецький діалект Кіпру виявляє схожість із аркадійським діалектом на Пелопоннесі. 90.3. Під азійською Ефіопією тут розуміється Ассірія. 91.1. Кілік, епонім кілікійців, був сином Агенора, братом Європи, Фенікса (Фойніка) і Кадма. 91.2. Вважалося, що більшість грецьких колоній у Памфілії була аргоськими. Сама назва країни – Памфілія означала «край усіх племен». В епіграфічних пам'ятниках збереглися зразки своєрідного памфілійського діалекту. 92,1. Як це було зображено на єгипетських пам'ятниках, такий головний убір був характерним для так званих народів моря. 93,1. Про це було в кн. І, розд. 171. 94,1. Чому Данай, який оселився в Аргосі, пов'язується тут із Ксутом та іонійцями, невідомо. За міфом він був сином Елліна (Геллена) і, вигнаний із Фессалії своїми братами Еолом (Айолом) і Дором, знайшов притулок в Афінах, одружився з Креусою, дочкою Ерехтея, і в них народилося двоє синів Іон та Ахей (Ахай). Міфи про Даная і Ксута вказують на два важливих фактори в складанні давньогрецьких міст-держав. По- перше, тут згадується «Єгипет», під яким слід розуміти Кріт із його давньою культурою, а, по-друге, тут ідеться про дорійців та іонійців, котрі пройшли на південь через Фессалію. 95.1. Тут ідеться про населення Кікладських островів. 95.2. Іонійський Додекаполіс, тобто 12 іонійських міст на західному узбережжі Малої Азії. 95.3. Острови Мелос і Тера були заселені дорійцями. 95.4. Батьківщиною пеласгів на континентальній Греції вважалася Фессалія, де була область Пеласгіотіда і місто Пеласгійський Аргос. 95.5. Під Геллеспонтом тут розуміється, крім власного Геллеспонту, також і Фракійський Боспор і Пропонтіда. 96,1. Тут Геродот уживає слово «історія» в його теперішньому розумінні. 97,1. Легкі судна, що їх первісно будували на Кіпрі, називалися «керкурами». Чисельність перського флоту тут значно перебільшено. За Есхілом перський флот у битві при Саламіні нараховував 1000 кораблів. ** 98.1. Тут фінікійське ім'я еллінізовано за зразком таких грецьких імен, як Арімнест. 98.2. Тобто Маттан, що як загальне ім'я означало «дар» (отже «дар бога», як наше Богдан). 98.3. Сіром, тобто Хірам III, цар Тіра, якого Навуходоносор узяв у полон. 98.4. Тобто Мербал, як загальне ім'я «дар Ваала». 98.5. Торг – цар Саламіна на Кіпрі. 98.6. Гістіай знову після повстання іонійців став тираном в Термерах. 99.1. Цю Артемісію слід відрізняти від її попередниці з таким самим ім'ям, яка побудувала гробницю- мавзолей своєму покійному чоловікові в Галікарнассі. 99.2. Про зв'язок Епідавра з островом Косом свідчить культ Асклепія в обох містах, note 5 жерцями якого були Асклепіади, що з їхнього роду походив і славнозвісний лікар Гіппократ. 100,1. Сідонцями часто називали всіх фінікійців. їхні кораблі вважалися за найкращі в перському флоті. 104,1. Як в інших випадках, коли використовується прийом просопопеї, цей діалог Ксеркса з Демаратом вигадано Геродотом. 107,1. Еіон– місто на річці Стрімоні. Здобуття Еіона було першим досягненням об'єднаного грецького флоту під командуванням афінян. Облога тривала з літа 476 р. до н. є. до весни 475 р. до н. є. 108.1. Щоб охороняти узбережжя навпроти острова Самофракії. 108.2. Цю Месамбрію слід відрізняти від іншої на західному березі Понту Евксіну. 109,1. Абдери – місто біля Маронейської затоки, місце народження Арістотеля. 111,1. Очевидно, про це пророче святилище серед греків поширювалися різні чутки. 112,1. Піерійців було вигнано з їхньої країни біля Олімпу. 113,1. Жертвоприношення коней – давній іранський, а також і індійських звичай (ашвамедха). Маги приносили жертву не богові Стрімону, якого шанували греки, а своєму богові Мітрі. 114.1. На тому місці греки побудували своє місто Амфіполіс. 114.2. Такий звичай, очевидно, існував колись в іранців, але взагалі людські жертвоприношення за часів Геродота були рідкісними. 115.1. Очевидно, це долина, через яку води озера Болби вливалися в Стрімонсь-ку затоку. 115.2. Фракійські племена вважали перського царя за бога, а шлях, яким він ішов, священним. 117,1. Через зиск від прориття каналу Артахая було визнано за героя, владаря підземного світу. 121,1. Місто Терма при Термайській затоці було грецькою колонією, але ним заволоділи македонці. Воно стало великим і важливим містом, відколи Кассандр, один із полководців Александра Македонського, заснував на тому місці Фессалоніку, названу так на честь сестри Александра. 122.1. Асса – місто на північному березі Сінгітської затоки, яка одержала назву від міста Сінг (Сінгос). 122.2. Місто Торона дало назву Торонайській затоці. Там же було і місто Сермі-ла. Між ними було розташовано також місто Галепс (Галепсос). Місто Меківерну захопили мешканці блінта і побудували там гавань. Вона була на півострові, що називається Сітонія. 123.1. Місто Потідея (Потейдая) на східній стороні Палленського півострова при Торонайській затоці. 123.2. Ці містечка були низкою маленьких фортець, що обороняли вхід до Фессало-нікської затоки. 123.3. Тут ідеться про вузький прохід, що з'єднував тоді Македонію з Фессалоніксь-кою затокою біля гирла річки Аксія. 124,1. Сіропайони мешкали над озером Керкінітідою біля ріки Стрімону. Інші пайони мешкали біля джерел Стрімону. Крестонія – це горбистий край навколо джерел річки Хейдору (Ехедору). 126,1. Дикі бики – тури, про яких згадує Гай Юлій Цезар у книзі про війну з галлами. 126.2. Справді, за давнини в Греції існували леви, про що повідомлюють також інші автори, напр. Арістотель і Пліній. 127,1. Гадана первісна територія Македонії, яка відрізнялася від Македонії в широкому розумінні цієї назви. Вона охоплювала рівнину між річками Аксієм та Аліакмоном і передгір'я Бермію, а її столицею були Айгай (Еги) або Едесса. 128,1. З Македонії до Фессалії ведуть три шляхи: на схід від Олімпу вздовж узбережжя до гирлів
Добавить отзыв
ВСЕ ОТЗЫВЫ О КНИГЕ В ИЗБРАННОЕ

0

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.

Отметить Добавить цитату