Хтось кинув ганчір’я на голову Тисселеві. Тиссель уже чекав на холодне лезо, але замість того йому вивільнили руки. Тиссель похапцем замотав голову так, щоб бачити крізь проріхи.
Четверо чоловіків схопили Гаксо Анґмарка. Лісовик став навпроти, граючи на
— Тиждень тому ти і з мене хотів зняти маску; бачу, ти й досі плекаєш гріховні бажання!
— Але ж він — той злочинець, не я! — скрикнув Анґмарк, — Не я, а він — сумнозвісний, ганебний!
— То які ж його злочини? — проспівав Лісовик.
— Він убивав, видавав; топив лодії, шантажував, катував, грабував, продавав у рабство дітей, він має померти…
Лісовик зупинив його.
— Мені байдуже на вашу віру та звичаї. Ти можеш згадати його справжні злочини?!
Раптом уперед виступив Стайничий і заспівав, не стримуючи обурення:
— Цей зухвалець Місячний Метелик дев’ять днів тому кинув оком на моїх чудових коней!
Інший чоловік проштовхнувся крізь натовп і заспівав:
— Я Майстер-Маскороб і впізнаю цього іномирянина! Він нещодавно у моїй крамниці висміював моє уміння й думку. Він заслуговує на смерть!
— Смерть чудовиську! — закричав натовп. Людська хвиля гойднулася вперед. Сталеві леза піднялися та опустилися. Все було скінчено.
Тиссель дивився, не в змозі поворухнутися. Лісовик наблизився і граючи на
— Ми співчуваймо, але й зневажаємо тебе, бо справжній чоловік не переніс би такого сорому!
Тиссель зробив глибокий вдих. Він пошукав у себе на поясі та взяв
— Мій друже, обмовляєш ти мене! Хіба не бачив справжньої хоробрості? Хіба волієш краще вмерти у бою, аніж пройтися невмаскованим через майдан?
Лісовик відповів:
— Один існує вихід: смерть на полі бою. Не переніс би я такого встиду.
Тиссель заспівав:
— Я мусив вибирати: чи померти, звиваючись у путах, чи здолати ворога, прийнявши сором. Я вибрав сором і осилив супостата, чим доказав, ким я насправді є. Чи маєш ти хоч краплю мужності, щоб зважитись на щось подібне?
— Зважитись? — здивувався Лісовик, — Я не боюся геть нічого, ба навіть смерті від пазурів Нічного люду!
— То відповідай.
Лісовик відступив і раптом — заграв на
— А ти сміливець, якщо й справді так вважаєш.
Стайничий заграв серію схвильованих акордів на
— Ні, жоден з нас не ризикнув би зробити хоч почасти те, на що відважився цей чоловік.
Натовп схвально загув.
Маскороб наблизився до Тисселя, раболіпно граючи на
— Я прошу, Цар-Герою, направ стопи до тісної крамнички, де я зміню це подране ганчір’я на маску, що тобі по
Інший, молодий Маскороб заспівав:
— А перед тим, як вибирати, Цар-Герою, ти подивися спершу на мої чудові витвори!
Чоловік у яскравій масці Небесного Птаха шанобливо наблизився до Тисселя.
— Я щойно завершив розкішну лодію; сімнадцять років копіткої праці пішло на будівництво. Вшануй мене, прийми цей скромний дар; там, на борту чекатимуть тебе вправні раби та пристрастні рабині, вина доволі там і килими шовкові на палубах.
— Я вдячний, залюбки прийму її, — відповів Тиссель, вдаривши по
Старий Маскороб заграв запитальну трель на
— Чи ти вважаєш, Цар-Герою, мого Приборкувача Морського Змія достойною личиною?
— Так, бесперечно, я вважаю, що її достатньо. — відповів Тиссель, — Ми зараз же підем і глянемо на неї.
Примітки
1
Ґомапард: один з небагатьох електроінструментів, використовуваних на Сирені. Генератор відтворює тон, схожий на звучання гобоя; цей звук можна змінювати (підвищення/пониження, вібрато) за допомогою чотирьох клавіш.
2
Стімик: три схожі на флейти трубки з клапанами. Великим і вказівним пальцями стискають мішечок, щоб пропустити повітря через мундштуки; другий, третій і четвертий пальці ковзають по трубках. Стімик — інструмент для вираження байдужості, а інколи й засудження.
3
Кродач: маленька квадратна звукова скринька зі струнами, виробленими з кишок тварин. Музикант нігтем торкає струни або погладжує їх кінчиками пальців, щоб викликати негучні звуки, що підходять для формальної розмови. Кродач також використовується як інструмент образи.
4
Ків: п’ять рядків пружних металевих смужок, по чотирнадцять у рядку. Грають на ньому, торкаючись смужок, а також перебираючи та скручуючи їх.
5
