Місячний Метелик

Раби не виказали жодного ентузіазму, тож мусив грізно брязкати на химеркині та повторювати наказ.

Тиссель вийшов на причал і пішов майданом, а потім мимо офісу Корнелія Велібуса й далі стежиною. Коли він прийшов до космодрому, виявилося, що Ролвера нема на місці. Старший раб, чий статус було позначено жовтою квіточкою на чорному полотні маски, спитав, чого митець бажають. Тиссель відповів, що бажає надіслати повідомлення до Поліполісу.

— Без проблем, — мовив раб, — Якщо митець напишуть повідомлення розбірливо та не дуже дрібно, воно буде надіслане негайно.

Тиссель написав:

ЗНАЙДЕНО ТІЛО ІНОМИРЯНИНА КРПК МОЖЛИВО ЦЕ АНҐМАРК КРПК ВИГЛЯДАЄ ПРИБЛИЗНО НА 48 РОКІВ КМ СЕРЕДНЬОЇ СТАТУРИ КМ ШАТЕН КРПК БЕЗ ОСОБЛИВИХ ОЗНАК КРПК ЧЕКАЮ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТА/АБО ІНСТРУКЦІЙ КРПК

Він адресував повідомлення Кастелеві Кромартену в Поліполіс і вручив його старшому рабу. За хвилину почулося характерне дзижчання: космограма стартувала.

Минула година. Ролвер так і не з’являвся. Тиссель неспокійно шпацирував туди-назад перед офісом. Невідомо, коди саме надійде відповідь: час надсилання космограми непередбачуваний. Іноді повідомлення надходило за долі секунди; іноді воно мандрувало крізь незбагненні простори протягом годин; і навіть було засвідчено кілька випадків, коли відповідь надходила раніше за передачу.

Минуло ще півгодини, і Ролвер нарешті приплентався на роботу, вмаскований у свою звичайну Пташку Гірського Озерця. Майже одночасно почулося дзижчання нової космограми.

— Що це вас принесло так рано? — здивувався Ролвер, побачивши Тисселя.

— Це стосується тіла, яке ви направили мені сьогодні. Я обговорюю це зі своїм шефом.

Ролвер підняв голову та прислухався до дзижчання космограми.

— Здається, ви вже отримуєте відповідь. Краще я сам займуся цим.

— Навіщо зайвий клопіт? — спитавТиссель, — Ваш раб достатньо вправний.

— Це — моя робота, — оголосив Ролвер, — Я відповідальний за точну передачу та виписку квитанцій для всіх космограм.

— Я піду з вами, — відповів Тиссель, — Завжди мріяв побачити, як це робиться.

— Боюся, вам буде нецікаво, — мовив Ролвер і став на дверях, що вели до операторської, — Я зараз принесу відповідь.

Тиссель заперечливо хитнув головою, але Ролвер знехтував цим і зайшов до операторської сам.

Хвилин через п’ять він повернувся, несучи маленький жовтий конверт.

— Не така вже й гарна звістка, — оповістив із щирим співчуттям.

Тиссель похмуро відкрив конверт:

ТІЛО НЕ АНҐМАРКА КРПК АНҐМАРК ЧОРНЯВИЙ КРПК ЧОМУ НЕ ПОДАЛИ РАПОРТ ОДРАЗУ ПО ПРИЗЕМЛЕННІ ЗПТН СЕРЙОЗНЕ ПОРУШЕННЯ КРПК Я ВКРАЙ НЕЗАДОВОЛЕНИЙ КРПК ПРИ ПЕРШІЙ ОКАЗІЇ ПОВЕРТАЙТЕСЯ ДО ПОЛІПОЛІСУ КРПК КАСТЕЛЬ КРОМАРТЕН

Тиссель поклав повідомлення в кишеню.

— Вибачте, але чи можу я спитати, яке у вас волосся?

Ролвер заграв на ківі коротку трель здивування:

— Я білявий. Чому ви питаєте?

— З цікавості.

Ролвер знов заграв на ківі:

— Розумію. Друже, ви занадто недовірливі! Дивіться!

Він повернувся спиною та підняв складки тканини зі зворотньої сторони маски. Тиссель побачив, що Ролвер дійсно білявий.

— Ви задоволені? — іронічно спитав Ролвер.

— Так, — відповів Тиссель, — Слухайте, чи не позичите мені якусь іншу маску? Мене вже нудить від цього Місячного Метелика.

— Боюся, що ні, — повідомив Ролвер, — Але ж вам достатньо просто зайти до крамниці Маскороба й вибрати.

— Авжеж, — згодився Тиссель.

Він попрощався з Ролвером і повернувся тією ж стежиною до Хвена. Дійшовши до офісу Велібуса, зупинився, деякий час вагався, але зайшов. Сьогодні Велібус носив чудовий витвір із зелених скляних призм і срібних намистин, Тиссель ще не бачив такої маски.

Велібус стримано привітав його під супровід ківу.

— Доброго ранку, митцю Місячний Метелик.

— Я не займу у вас багато часу, — відповів Тиссель, — але маю дещо інтимне питання. Якого кольору ваше волосся?

Велібус роздумував якусь хвилину, потім повернувся спиною та підняв тканину маски. Тиссель побачив густі чорняві кучері.

— Достатня відповідь? — запитав Велібус.

— Цілком, — відповів Тиссель. Він перетнув майдан, вийшов на причал і попрямував до лодії Кершауля. Кершауль вітав його без ентузіазму, але запросив широким жестом на лодію.

— Маю питання до вас, — мовив Тиссель, — якого кольору ваше волосся?

Кершауль засміявся похмуро.

— Те, що залишилося — чорняве. А навіщо ви питаєте?

— З цікавості.

— Авжеж, авжеж, — відповів Кершауль єхидно. — Розказуйте, що сталося.

Тиссель, як ніколи, відчував потребу комусь пожалітися.

— Ситуація така. Сьогодні вранці в гавані знайдено мертвого іномирянина. Він шатен. Я не дуже впевнений, але є вірогідність… приблизно два з трьох, що волосся Анґмарка чорняве.

Кершауль смикнув цапину борідку Печерного Пугача.

— Як ви відшукали цю вірогідність?

— Я отримав інформацію, яка також пройшла через руки Ролвера. До речі, він білявий. Якщо Анґмарк назвався Ролвером, то природньо змінив би інформацію, яка прибула до мене сьогодні зранку. Ви та, можливо, Велібус — чорняві.

— Гм, — мовив Кершауль, — дозвольте мені ще раз прослідкувати за вашою думкою. Ви вважаєте, що Гаксо Анґмарк убив Ролвера, Велібуса, ба навіть і мене та взяв собі ім’я покійного. Так?

Тиссель подивився на нього зі здивуванням.

— Ви ж самі стверджували, що Анґмарк не зможе довго заховатися під маскою! Хіба не пам’ятаєте?

— Звичайно ж, пам’ятаю. Але продовжимо. Ролвер віддав вам повідомлення, в якому було зазначено, що Анґмарк чорнявий, а сам Ролвер білявий, на чому й наголосив?

— Так. Але ви можете це підтвердити? Я маю на увазі колишнього Ролвера?

— Ні, — повідомив Кершауль сумно, — Я не бачив ані Ролвера, ані Велібуса без масок.

— Якщо Ролвер — не Анґмарк, — міркував далі Тиссель, — і якщо Анґмарк дійсно чорнявий, то і ви, і Велібус під підозрою.

— А це вже цікаво, — повідомив Кершауль. Він обережно роздивився Тисселя, — Але якщо вже на те, то можливо ви, саме ви і є Анґмарком. Яке у вас волосся?

— Русяве, — коротко відповів Тиссель і підняв сіре хутро маски Місячного Метелика над потилицею.

— А може ви мене дурите щодо тексту повідомлення? — спитав Кершауль.

— Аж ніяк, — відповів Тиссель, — можете запитати в Ролвера, якщо вже не довіряєте мені.

Кершауль кивнув.