«Вистежив хтось Малиновкіна, або Жанбаєв запідозрив його із слів старика — завідуючого археологічною базою? — стурбовано подумав Єршов. — А може, цей Темірбек перебуває на службі у Жанбаєва і стежить за Малиновкіним? Цілком можливо. Не випадково ж пропадає він десь цілими днями. Треба бути ще обережнішим…»
Потім думки майора повернулися до завдання Жанбаєва: «Чи не пастка це? Може, і пастка, але виконати його необхідно…»
Єршов сховав рацію і, все ще думаючи про наказ Жанбаєва, повернувся в дім. Аскар давно вже спав або вдавав, що спить, — з кімнати його лунало гучне хропіння. Темірбек ще зранку поїхав з якимсь поїздом на будівельну ділянку.
Майор пройшов до себе в кімнату і зразу ж сів писати шифрованого листа Малиновкіну. Він повідомив його про завдання Жанбаєва і про те, що Жанбаєв підозрює лейтенанта. Наказав йому негайно перебратися на іншу квартиру і дати знати про себе листом до запитання.
Аскару Єршов теж написав записочку, в якій повідомляв, що йому треба терміново виїхати в справах свого музею. Записку цю він залишив на столі у кімнаті хазяїна.
До відходу місцевого поїзда Перевальськ—Аксакальськ лишалося біля години. Треба було поспішати на станцію. Єршов вийшов на вулицю і, проходячи повз пошту, кинув у поштову скриньку листа для Малиновкіна.
… В Аксакальськ він прибув рано-вранці і без особливих пригод одержав у камері для схову ручного багажу чемодан по квитанції, виписаній на ім'я якогось залізничного кондуктора Рахманова.
Чемодан був середнього розміру, шкіряний, нічим зовні не примітний. Два внутрішні замки його були закриті; ключа до них не було. Єршов подумав — чи не зайти йому в районне відділення МВС і спробувати там відкрити чемодан? Але він зразу ж відмовився від цієї думки. За ним могли стежити, і це погубило б усю справу.
Сівши на поїзд, Єршов весь час думав про таємничий чемодан, оглядаючи його з усіх боків. Обравши момент, коли в купе нікого не було, він пробував навіть відкрити його замки стальним дротиком. Та це не вдалося, незважаючи на всі зусилля Єршова, який мав деякий досвід у слюсарній справі. А втім, майор вирішив, що вдвох з Малиновкіним вони спробують все-таки відкрити його в Перевальську. Але тут же виникла тривожна думка — а що, коли чемодан, відкрившись, злетить в повітря? Адже це і могло бути саме тим сюрпризом, про який ішла мова в перехопленій шифровці. Ну, а коли вся ця історія з чемоданом всього-на-всього перевірка його, Єршова?
В Перевальськ Єршов прибув о третій годині дня. Тільки він вийшов з вагона, зразу ж до нього підійшов Аскар.
— От вдало приїхали, — усміхаючись, сказав він, — тут саме записку від товариша Жанбаєва привіз для вас один його знайомий. Наказано негайно вам її передати. Ось, будь ласка.
Єршов похапцем розгорнув учетверо складений аркуш паперу і прочитав:
«Дорогий Таїре Олександровичу!
Вибачте, що так довго змусив вас чекати на мене. Зате привезу вам таку історичну штучку, що ви тільки ахнете! Та ще й документики деякі, що стосуються стародавніх часів, вдалося роздобути. Наберіться терпіння ще деньків на два-три. Перегляньте тимчасом в місцевій бібліотеці дореволюційні архіви, особливо том 3-й, на сторінках І, 6, 11, 20, 30 і 34; зверніть увагу на позначки царського чиновника Аксьонова.
А тепер до вас прохання. Чемоданчик, який я просив вас привезти із Аксакальська, передайте Аскару, а він переправить його до мене. Вибачте, що довелось утруднити вас таким дорученням, але в мене іншого виходу не було.
До скорої зустрічі.
Ваш Каниш Жанбаєв».
Цифри тексту були, звичайно, шифром. Треба було негайно їх розкодувати.
— Зачекайте хвилинку, — сказав Єршов Аскару, відходячи вбік. — Я напишу декілька слів Жанбаєву.
— Будь ласка, — байдуже відповів Аскар. — Тільки швидше. Поїзд, з яким я можу відправити записку, швидко відходить.
Єршов дістав блокнот і, притулившись до стінки вокзальної будівлі, почав розшифровувати тайнопис Жанбаєва, а Аскар, щоб не заважати йому, пішов до кіоска з газованою водою.
Секретні вказівки Жанбаєва були лаконічні. Вони лише підтвердили розпорядження, дані відкритим текстом.
Що ж робити тепер? Не віддавати чемодан? Але це означає — викрити себе і дати Жанбаєву можливість утекти. Арештувати негайно Аскара? Але ж він може і не бути співучасником Жанбаєва і навіть, виявившись співучасником, може не знати, де зараз Жанбаєв. Недарма у Жанбаєва кличка «Привид» — він, звичайно, нікому не довіряє нічого серйозного, і Аскар навряд чи знає про нього що-небудь певне.
Іде час однак, треба щось робити. Джандербеков уже напився води і, поглядаючи на годинник, скоса дивиться в бік майора. Нічого не зробиш — треба, видно, йти на риск!
Єршов швидко написав записку з словами, які нічого не означали, і декількома цифрами зашифрував у ній свій позивний, щоб Жанбаєв знав, від кого вона..
— Будь ласка, Аскаре Габдулловичу, — звернувся він до Джандербекова, який вже підходив до нього. — Ось вам чемодан і записка для Жанбаєва.
По дорозі додому Єршов зайшов на пошту і одержав листа від Малиновкіна. Лейтенант повідомляв свою нову адресу. У відповідності з розпорядженням Єршова він ні на станції, ні навіть у місті сьогодні не був. Сидітиме вдома до темряви, а ввечері піде на пошту за новим наказом майора.
Єршов тут же на пошті написав листа Малиновкіну. Розповів йому про пригоду з чемоданом Жанбаєва і запропонував зв'язатися з місцевими органами МВС і залізничним начальством. Треба було терміново попередити їх про посилення пильності, про можливу диверсію на будівництві залізниці. Адже могло статися, що в чемодані, який привіз Єршов Жанбаєву, була вибухівка.
Тривожна обстановка
Наступного дня після того, як Єршов повернувся з Аксакальська, йому знову вдалося зв'язатися по радіо з Жанбаєвим, який, коротко повідомивши про одержання чемодана, дав Єршову нове, досить дивне розпорядження: «Якщо завтра Аскар не ночуватиме вдома і не повернеться до ранку, негайно забирайте рацію, сідайте на поїзд і виїжджайте в Аксакальськ. До Габдулли Джандербекова не заходьте. Найміть кімнату на Джамбульській, двадцять один, у Арбузова. Передайте йому привіт від мене і о двадцять четвертій нуль-нуль будьте на прийомі».
«Що б це могло означати?» — здивовано подумав Єршов, вимикаючи рацію. Скидалось на те, що Жанбаєв збирається ліквідувати свою базу в Перевальську. Але яке відношення має до цього Аскар? З ним трапиться що-небудь чи йому доручається щось дуже серйозне? І чому слід уникати квартири Габдулли Джандербекова?
Поки що було ясно тільки одне: Жанбаєв збирається щось зробити. Потрібні, значить, якісь термінові заходи, які перешкодять ворогові здійснити його задум.
Не заходячи додому, городами Єршов вийшов на вулицю. Будинок, в якому оселився тепер Малиновкін, був йому відомий. Він спеціально проходив мимо нього вдень, щоб на всякий випадок знати, як
