— Так! — Шефа сміється.
Віртуальність.
Купання білого однорога. Продовження.
Біла одноріг йшла по воді, мокре шовкове покривало хиталося на хвилях. Вершники на ній сиділи один навпроти одного. Дивилася на нього. ВІН прослідкував за її поглядом, взяв за руку і долонею накрив те, що ВОНА бачила. Якийсь час дивляться один одному в очі.
— Ну!?
— Ну?
Їхні пальці переплітаються, пестять.
— Ну і?
Вирвала руку і вдарила.
— ???
Вдарила ще і ще. Спробував захиститися, утримати її руки, махнув рукою. Лупила заплющивши очі, молотила обома руками по чому попало. ВІН дивився, пробував її вгамувати і нічого не розумів. Потім взяв край мокрого покривала і накинув на неї. Результат сподобався. Шовк прилип до її тіла, обгорнувши руки і частину обличчя, була мов оповита, тільки світила очима. Заковзала п’ятками по крутих боках однорога. Тріпалася і звивалась як метелик, що вибирається з кокона. Тоді підім’яв її під себе. Одноріг пішла галопом. Це був шалений секс. Бризки води летіли у всі боки. Звільнила обличчя і укусила за що дістала, дістала за плече. Тільки часто дихав, не відволікався. Вдарила ногою по чому змогла, відреагувала одноріг, повернула голову і вкусила ногу, не сильно, але відчутно.
— Ой!
Пізніше, коли вгамувалося серце і дихання, запитав.
— Ти чого?
— Ти не кохаєш мене!!! — Схлипнула.
— А що я роблю?
Реальність.
— Можна кип’яточку?
— Можна й чаю! — Нова член колективу Шуса пригощає колег чаєм, хоче з ними заприятелювати.
— Уже вечір, я тільки кип’ятку, а то погано засинаю.
— А ти попробуй перед сном ложку меду. Випиваєш і засинаєш моментально. — Радить Гриць. Він п’є чай з бергамотом і розважає нову колегу. — Вчора тут таке було! Мене послали за коньяком і тортом, ходив два рази.
— Так то ж був день такий.
— Потім пішли такі розмови. В мене аж встали вуха. — Показує руками, як встали його вуха. — Шефа розповідала, як вона Онися звабила. Зробила з цього, тоді ще невідомого художника, свого чоловіка. Завалила його прямо в якомусь гроті, аж труси загубила, пресувала серйозно, вийшов з того грота уже її чоловіком.
Шуса слухає, відкривши рота. Ілентина здивована тим як Гриць сприйняв придуману Шефою історію. Адже кожен знав, що на той пленер Шефа вже їхала як дружина Онися, інакше вона не могла б взяти туди путівку, не будучи членом спілки. Та й Онись був тоді уже зав відділенням секції, а не «невідомий художник». «Загублені труси» так діють на чоловіків? Так, що не бачить очевидного і ні про що більше не думає?
Віртуальність.
Купання білого однорога. Продовження.
Шовкове покривало хитається на хвилях. Вони лежать на ньому тримаючись за руки. ВІН говорить щось тихо, примирливо, заспокійливо. Одноріг плаває в морі трохи далі від них.
— Ти маєш сили ще викупати однорога?
Не відповів, тільки заперечливо похитав головою.
— Я також не маю, але ж ми обіцяли їй.
Хвиля потроху зносить їх до берега. Повертають голови на шум. Одноріг катається на спині в піску, розмахуючи вгорі копитами. Вирішила сама себе помити? Тоді ВОНА йде в воду, кличе однорога, і миє її білу шкуру.
Реальність.
— Вона вискочила з кукурудзи і труси теліпалися в неї на одній нозі. — Арій «стріляє» в Ігоря цигарку, закурює і розповідає далі. — Це секс по сільському. Микола умовив Марію на секс в кукурудзі. Вона приготувалася, стала знімати труси, він також став готуватися. Як вона побачила його величезний член, то злякалася і стала тікати. Бігла по вулиці з тієї кукурудзи, тільки метлялися на нозі труси. Потім говорила, що перелякалася, думала, що він її тим членом розірве. Жінки в селі боялися йти за нього заміж. А потім Микола одружився, взяв собі жінку невеличку, Галину.
Зустрічає якось Марія Галину і питає: «Як ти з ним живеш? В нього такий величезний інструмент?»
В селі там люди прості, вони про все говорять, так як має бути, без викрутасів. Галина Марії й каже: «Нормально живу, без проблем. Як хочемо зайнятися сексом, то я відміряю скільки мені члена треба, беру там рукою і міцно тримаю, щоб не шкодить собі надмірною довжиною. І мені хороше, і йому приємно!» — Арій показує, яку приблизно довжину члена відміряє собі Галина — досить солідну.
— Арій, ми цю історію чули уже не один раз. — Таленка шукає в Ілентини підтвердження, та ствердно киває.
— Я навмисне повторюю, щоб не забути. Пам’ять стає погана, потрібно часто повторювати. — Арій гасить пальцями недопалок і йде його викинути.
Віртуальність.
ВОНА мчиться верхи на однорозі, тримаючи за гриву, припавши до шиї. Не побачила його тут, шукає. Раптом одноріг різко повертає і зупиняється. ВОНА по інерції летить і вилітає в реальність.
Реальність.
Він не завжди приходив до мене у віртуальність, а я вже була безнадійно закохана. Я хотіла мати його співавторам, хоч він нічого не писав. Опускалися руки, раз за разом міняла сюжет і композицію. Знову починала все спочатку. Просила в нього допомоги. Не відповідав. Просила говорити зі мною, не говорив. ВІН не писав зі мною книгу, ВІН її творив, одночасно ліплячи, мов з пластиліну, з мене іншу людину. Я тільки записувала, книга творила себе сама. Щоб розуміти його більше, стала вивчати польську мову. Я перестала боротися з собою, віддалася коханню, мені подобався цей стан. Чому він зі мною так робить? Хотіла зрозуміти його, зрозуміти чоловіків взагалі. Тепер уже не могла зупинитися.
Реальність.
Шефа дивиться на своїх підлеглих жінок, чоловіки відсутні, зітхає і говорить.
— І чому ці чоловіки такі слабкі? Чому в них вічно немає ерекції?
Колегам нічого відповісти, співчувають.
— Чоловіки переконані, що то винувата жінка. От зайде Гриць, в нього дізнаємося, — пропонує Ілентина. І коли прийшов Гриць, запитали.
— Чому в чоловіків часом слабка ерекція.
— Так це залежить від жінки, як що жінка така як треба, то ерекція тоді добра, — відповів. Жінки сміються. Гриць не розуміє, що смішного він сказав. Шефа просить його піти покликати Йожика і в суто жіночій компанії продовжують пліткувати.
— Мене навчили, щоб себе розпалити, потрібно ввімкнути мобільний на вібро, і притулити собі в
