двоєвір'я, — і все це позосталося в ній і дотепер. Так зв. релігійний стиль в українській літературі — це явище реальне, скажемо, в творах Т. Шевченка, Квітки-Основ'яненка й ін.
І в цьому історичному процесі творення й життя української духової національної культури перемогла Християнська Віра, і українська народня культура, й українське народне духове життя легко розвивалося й міцнішало з Християнством в основі своїй.
Це провіщало створення сильної своєї власної національної духової української культури, її творив і створив головно сам український православний народ, бо пізніше українська інтелігенція виразно відірвалася від свого народу.
Але цей могутній процес за останні віки — XVIII–XIX–XX — стрінувся з сильним і послідовним чужим, головно російським атеїзмом ще від царя Петра І (1725), який все більше розгортався, і не тільки в Росії. У Франції постав атеїзм енциклопедистів, що вплинув на цілий світ. Останнього часу в Німеччині за Гітлера відродилося було старе германське криваве поганство, а в Росії постало кровожерне комуністичне безбожжя, що великою збройною силою свідомо нищить Християнство.
Сьогодні в духову культуру Сходу офіційно ставиться в основу обман, насильство й державно-партійна диктатура. Свого часу в Римській дер «жаві все це поганство допровадило до морального здичіння людини і до нового скірплення рабства. І тепер уже сильно видніється на Сході голод і рабство, як наслідки боротьби з Христовою свободою, широкою й реальною.
Цебто, знову відновлюється дохристиянське поганство, але в його найгіршому вигляді, бо воно узброєне могутньою технікою та атомовою зброєю, а до того й чужонаціональне.
Світ стоїть на тяжкому роздоріжжі між кривавим Антихристом і кротким Ісусом…[302]
Примітки
[1]
Проф. А. Введенскій: Религіозное сознаніе язычества. Том І: Естественных релігій. М. 1902 рік. — Булашев Г. О.: Украинскій народ в своих легендах и религіозных воззрѣніях и вѣрованіях. Вип. І. Космогоническія украинскія народныя воззрѣнія и вѣрованія. Київ, 1909 рік. — Васильєв М. К. и Н. Ф. Сумцов: Антропоморфическія представленія в вѣрованіях украинскаго народа. «9тн. обозр». Кн. 15, 1892 р. (див. і 1890 р. кн. 4). — Фаддей К. Рыльскій: К изученію украинскаго народнаго мировоззрѣнія», «К. Стар». 1888 р., кн. 11 і 1890 р. кн. 9—11, 1890 р. кн. 18—V. — П. И.: Народныя представленія и віірованія, относящіяся к внѣшнему міру. «Харьковскій Сборник», вин. 2, 1888 р. — Е. Барсов: Очерки народнаго мировоззрѣнія и быта, «Древняя и новая Россія» т. З ч. 11, 1876 рік. — І. С. Нечуй-Левицький: Світогляд українського народу, Львів, 1876 рік. — М. Грушевський: Початки громадянства, Відень, 1923 рік, 328 ст. — М. О. Косвен: Очерки истории первобытной культуры, вид. 2, М. 1957 р. 238 ст.
[2]
«Сборн. Харьк. Ист. — Фил. Общ.», т. IV, ст. 44. — М. Грушевський: Історія укр. літер. І. 325.
[3]
Пор. Будилович: Первобытные славяне в их языкі, быгѣ, понятіях, 1878 р.
[4]
Д. Робертсон: Исторія Христіанской Церкви переклад Д. Лопухина, Спб. 1890 р. т. І ст. 221.
[5]
Полное собраніе русских лѣтописей, том V ст. 31.
[6]
текст виноски відсутній у джерелі
[7]
текст виноски відсутній у джерелі
[8]
Й. Срезневскій: Об обожествленіи солнца.
М. Помазанскій: Православнеє Догматическое Богословіе, 1963 рік, ст. 9.
[9]
Полное собраніе русских Л^тописей, т. І, ст. 102.
[10]
юф. Буслаев: Историческая христоматія, ст. 519, 522, 522, Москва, 1861 рік.
