сподiваючись дiстати похвалу каудiльйо за непошкоджений 'Люцифер', але то вже справа самого Мiгеля Хуанеса. Сивий Капiтан не тiльки не хоче здаватися, вiн ще й затiває щось... Нi, нi, досить вагань! Краще знищити 'Люцифер', нiж наражатися ще на якiсь несподiванки!.. Хай скажуть своє слово гармати!
Мiгель Хуанес швидко пiшов до дерев: було б дуже нерозумно залишатися тут, бо сюди ж наведенi гарматнi стволи. Хосе Френко аж висунувся з-за дерева, за яким ховався: вiн тремтiв вiд збудження, вказуючи рукою в бiк 'Люцифера':
- Пане Хуанес! Пане Хуанес! Вiн тоне! Чи занурюється в воду? Погляньте самi!
Хуанес озирнувся: цього ще бракувало! Справдi, 'Люцифер' швидко занурювався у воду. Вона доходила вже до середини його масивного корпусу. О нi, цього разу не вийде, це знайомий трюк!
- Вогонь! - несамовито заволав Мiгель Хуанес.
I майже в ту ж саму мить (принаймнi так йому здалося) вдарили пострiли гармат. Артилеристи таки були напоготовi! Але вони стрiляли надто високо. Їх гармати були наведенi ще заздалегiдь, тодi, коли 'Люцифер' стояв на березi. А тепер над водою виднiлася тiльки його верхня частина. Снаряди пролетiли вище i розбили кiлька дерев на тому боцi озера. Прокляття!
- Вогонь! - знов закричав Хуанес, не пам'ятаючи себе вiд лютi. Точнiше!
I знов прогримiли пострiли. Артилеристи нашвидку змiнили прицiл. Проте снаряди, як i ранiше, пролетiли вище, бо 'Люцифер' занурювався в воду несподiвано швидко, наче то був не автомобiль, а пiдводний човен. Ось вiд нього над поверхнею води залишився тiльки самий верх, та ще поруччя на ньому... Мiгель Хуанес люто тупнув ногою об землю: прямо на його очах 'Люцифер' ще раз намагався сховатися пiд водою! Стрiляти, негайно стрiляти, поки ще його видно!
Проте артилеристи й так стрiляли не вгаваючи. Снаряди врiзалися в воду й вибухали, пiдкидаючи вгору цiлi водограї. Серед тих водограїв i пiняви вже нiчого не можна було розiбрати. Але нi: напружений погляд Хуанеса помiтив, як з води високо пiдкинулася в повiтрi якась рiч... I вiн одразу впiзнав її!
- Поруччя 'Люцифера'! Поруччя! - закричав вiн, не приховуючи радостi. Влучили!
Так, то було поруччя з верхньої частини загадкового автомобiля, зiрване снарядом. Чудово! Розрахунки особливо уповноваженого справджувалися: 'Люцифер' може вiдкидати вiд себе кулi, але проти гарматних снарядiв вiн безсилий, вони можуть, можуть вразити його! Коли б пострiли були влучнiшими... Може, пощастить ще щось помiтити? Нi, те поруччя було єдиним трофеєм, крiм нього, на збаламученiй поверхнi озера не залишилося нiяких слiдiв 'Люцифера', який встиг-таки зануритися. А може, вiн потонув?.. Та нi, тепер можна було зробити якийсь висновок: Сивий Капiтан з самого початку мав на метi повторити те, що вiн уже зробив один раз, стрибнувши в море.
- I повторив-таки, хай вiн буде проклятий! - злiсно процiдив крiзь зуби Мiгель Хуанес.
Але нi! Там, у морi, Сивий Капiтан мiг утекти, прослизнути пiд водою i виринути десь в iншому мiсцi. Лiсове ж озеро, хоч i дуже велике, - не море, тут далеко не вiдпливеш, i в усякому разi на сховаєшся. А, вiн знов хотiв обдурити Мiгеля Хуанеса, цей Сивий Капiтан? Нi, цього разу нiчого не вийде! Цього разу все передбачено!
Особливо уповноважений повернувся до Хосе Френко. Його енергiйне обличчя було сповнене рiшучостi: почату справу треба доводити до кiнця!
- Дайте наказ кидати глибиннi бомби, Френко, - розпорядився вiн. - Ми дiстанемо його i пiд водою!
Хосе Френко незграбно вiдкозирнув i швидко пiдiйшов до польового телефону. Мiгель Хуанес дивився на поверхню озера, по якiй ще пробiгали неспокiйнi хвилi. Вiн згадував: здається, ще тодi, коли вiн уперше разом з Хосе Френко вивчав карту Фонтiвероса, його вразило, що велике озеро, яке займало центральну частину лiсу, таке глибоке. Неправильної форми концентричнi кола на озерi, нанесенi на ту карту, свiдчили про те. що озеро глибшає чи не вiдразу, наче провалля. Чим це можна пояснити? - таке питання вже тодi виникло в Мiгеля Хуанеса. Але вiн зразу ж таки й вiдкинув його, як зайве. Головний iнспектор вiддiлу розшуку державної полiцiї нiколи не вважав за потрiбне займатися питаннями, якi не стосувалися безпосередньо справи. Так було i тут.
Згадавши про це, Мiгель Хуанес незадоволено скривився. Чорти його знають, що в цiй справi з Сивим Капiтаном має значення, а що - нi. Але глибоке озеро чи нi, змiнюється в ньому рiвень води чи не змiнюється, - все це було зараз другорядним. Так чи iнакше, а 'Люциферовi' втекти звiдси немає куди. Глибиннi бомби дiстануть його незалежно вiд глибини. Та де ж, зрештою, той катер? Чого вiн затримується? А, ось, нарештi, з'явився!
Невеличкий моторний катер прудко зробив широке пiвколо i пiдiйшов до того мiсця берега, де стояв Мiгель Хуанес. Командир катера, приклавши руку до кашкета, вiдрапортував:
- Моторний катер БМ-15 готовий до виконання операцiї, пане особливо уповноважений! Дозвольте починати?
- А для чого ж вас ще викликали сюди? - нетерпляче огризнувся Хуанес; йому зараз було не до офiцiальних ввiчливостей. - Негайно кидайте бомби, вздовж i впоперек, поки не влучите!
- Єсть! - коротко вiдповiв командир, ледве помiтно знизавши плечима, i вiддав команду.
Загув потужний мотор, катер швидко вiдплив од берега. На його кормi Мiтель Хуанес побачив верхiвки чотирьох глибинних бомб, що лежали в м'яких гнiздах. Ну, подивимось, подивимось, як 'Люцифер' реагуватиме на цi ляльки!.. Напевне ж, вiн на них не чекає!..
На вiдстанi метрiв п'ятнадцяти вiд берега за знаком командира з катера було скинуто першу бомбу. I зразу ж катер стрiлою вiдлетiв убiк. Це було зроблено якраз вчасно, бо за пiвхвилини вода в тому мiсцi, куди скинули бомбу, здулася, немов велетенський пухир, каламутно-зеленуватим горбом. Цей горб здувався вище й вище - i нарештi, наче не витримавши велетенського внутрiшнього напруження, що випинало його з озера, раптом луснув. Замiсть нього виник високий стовп брудної води з намулом i водоростями, що повiльно пiдносився в повiтрi. Водночас пролунав потужний глухий удар, якому вiдповiла розкотиста луна в лiсi. Так, глибинна бомба - це серйозна зброя!
Мiгель Хуанес i Хосе жадiбно дивилися, як команда катера скидала одну по однiй iншi три бомби. Щоразу по лiсу прокочувалися i завмирали вдалинi глухi удари,, щоразу у високих стовпах води злiтали вгору водоростi й оглушенi риби. Четверта бомба вибухнула з помiтним запiзненням: мабуть, її запальник було встановлено на бiльшу глибину.
Моторний катер уже мчав до берега по новi глибиннi бомби, як Мiгель Хуанес збуджено вигукнув, вказуючи рукою:
- Єсть! Френко, влучили! Влучили-таки! Дивiться, он воно!
На вершинi останнього брудного водяного стовпа, що поволi осiдав униз, розсипаючись на мiльярди бризок, темнiла якась велика округла рiч. Вона повiльно поверталася в повiтрi, падаючи у воду.
- Назад! - скрикнув Мiгель Хуанес командировi катера не своїм голосом. - Назад! Виловiть цю штуку i негайно привезiть її сюди, менi. Негайно!
Катер круто повернув назад.
Ось двоє з його команди зачепили ту круглу рiч багром i почали втягувати її на катер. Та вона була надто велика, i тому командир катера, очевидно, вiдмовився вiд такої думки. Катер знову повернув до берега, тягнучи за собою на буксирi щось кругле, чорне й блискуче. Зараз, зараз катер наблизиться, можна буде сказати з певнiстю, що це...
- Колесо! - вигукнув Френко.
- Колесо 'Люцифера'! - переможно закричав i Мiгель Хуанес, ледве не стрибаючи вiд захвату.
Катер пiдiйшов до берега. Через хвилину блискуче чорне колесо уже лежало на травi. Зламана вiсь стирчала вгору. Товстелезна гумова покришка, здавалося, не була пошкоджена.
Особливо уповноважений нарештi перемiг! 'Люцифер' таки потрапив до пастки, з якої йому не судилося вийти, вiн навiки залишиться там, у глибинi лiсового озера!
- Ще бомб! Продовжити бомбардування! - наказав Мiгель Хуанес командировi катера, ставлячи ногу на колесо, мов перед ним лежав живий повалений ворог.
Не гаючи часу, команда моторного катера навантажила новий запас глибинних бомб i вiдпливла вiд берега. Мiгель Хуанес невiдривно стежив за рухами катера, очi його переможно сяяли. Нарештi, нарештi вiн досяг свого! Як же це здорово, що вiн догадався, передбачив таку можливiсть, приготував глибиннi бомби! Е, дорогий Сивий Капiтане, ти не схотiв використати пропозицiї, не схотiв пiдкоритися! Що ж, тим гiрше для тебе, бо фокус iз зануренням у воду вже не зiграв. Ти ж бо мав справу не з кимсь, а з самим Мiгелем Хуанесом, який недарма старанно i терпляче обмiрковував свої плани!
