Капiтаном. Але краще захопити злочинця живим, а його машину - непошкодженою. Та ви самi прекрасно це розумiєте, так, Хуанес?
Новоспечений особливо уповноважений не встиг вiдповiсти, бо на столi приглушено задзвонив телефон. Пухка рука начальника взяла трубку, недбало пiднесла до вуха.
- Алло! - мовив Карло Кабанерос неуважно. - Що таке? - I в ту ж мить брови його полiзли на лоб, очi збентежено забiгали по кiмнатi.
- Що? - закричав вiн. - Що за безглуздi жарти? Хто це? Я питаю, хто це насмiлюється...
Мiгель Хуанес здивовано поглядав на свого шефа: надто вже швидко змiнився до того спокiйний i навiть лагiдний тон його спiврозмовника. Але ось той помiтив стримане здивування детектива. Рвучким рухом вiн натиснув кнопку бiля телефонного апарата. I тодi настав час розгубитися i особливо уповноваженому. Бо з маленького репродуктора гучномовного телефону, включеного Кабанеросом, чiтко залунав мужнiй голос, такий знайомий пiсля вчорашнiх загадкових подiй на Авеню-дель-Прадо!
- ...повторюю, нiхто з вами не жартує, пане начальник полiцiї. З вами говорить Сивий Капiтан. Я хотiв спочатку тiльки довiдатися про вашi враження вiд першого знайомства з моїм 'Люцифером'. Але тепер це мене вже не цiкавить, бо я знаю, що й радiо, i газети цiлого свiту - крiм пригнiченої фалангiстами Iберiї, певна рiч! - розповiдають про всi подробицi моєї появи на парадi. Отже, нi вам, нi урядовi не допоможе те, що ви заборонили iберiйським газетам друкувати бодай слово про мене i мого 'Люцифера'. Крiм того, раз з'явившись, я буду з'являтися i далi, незалежно вiд вашої волi й бажання. I саме про це я хочу дещо сказати вам, якщо ви бажаєте послухати мене.
- Так, так, прошу, говорiть, - видавив iз себе, вiдсапуючись од безсилої лютi, начальник полiцiї. Вiн уже трохи опанував себе. Його налитi кров'ю очицi впилися в обличчя Мiгеля Хуанеса, мов чогось вимагаючи. Проте досвiдченому старшому iнспекторовi управлiння розшуку не треба було нiчого пояснювати. Вiн вiдiйшов убiк, до маленького столика, на якому стояло ще кiлька телефонiв, зняв трубку одного з них i тихенько вiддав якесь розпорядження. Пiсля цього вiн знову прислухався до голосу Сивого Капiтана, не вiднiмаючи, проте, трубку свого телефону вiд вуха.
- Так от, слухайте мене, пане Кабанерос, - продовжував спокiйно таємничий Сивий Капiтан. - Мiж iншим, не раджу вам утруднювати себе i вашу агентуру розшуками, звiдки я до вас дзвоню. Не варто витрачати на це дорогоцiнний час iберiйської полiцiї, я охоче допоможу вам. Я розмовляю з автомата номер три тисячi п'ятнадцять. Це майже за мiстом. Отож поки ви встигнете надiслати сюди когось я закiнчу розмову, майте на увазi!
Швидким рухом Мiгель Хуанес зняв трубку ще з одного апарата i вiддав наказ. Потiм прислухався до першої трубки, коротко вiдповiв i поклав її. Начальник полiцiї, який неспокiйно стежив за його дiями, побачив, як детектив упевнено кивнув головою. За мить крiзь вiдчинене вiкно до них долинув гуркiт потужних полiцейських мотоциклiв, що зразу ж таки почав вiддалятися. Тодi кивнув задоволено головою i Кабанерос. А голос з репродуктора говорив так само спокiйно i врiвноважено:
- Моя розмова з вами триватиме недовго. Наскiльки я розумiю, ви збираєтесь розпочати полювання на мене та на мiй 'Люцифер'. Мушу вам сказати заздалегiдь, що то буде марна робота. Ви не досягнете успiху. Не шукайте i моїх спiльникiв, їх у мене немає. Не намагайтеся зв'язати мене з комунiстами, бо я не маю нiчого спiльного i з ними. Я iсную сам по собi, нi на кого не спираючись, бо в мене досить власної сили. Але тi, хто намагатиметься пошкодити менi, хай винуватять потiм самих себе. Майте це на увазi, пане Кабанерос! Зараз для мене iснує тiльки одне: мої старi й дуже переконливi рахунки з Фернандесом i його зграєю Я змушу вашого каудiльйо розплатитися повнiстю за цими рахунками, йому нiщо не допоможе! Розплатяться i його поплiчники, нiкуди не втечуть. А щодо решти, тих, хто тiльки змушений був виконувати накази клiки Фернандеса, щоб зберегти на плечах власну голову, - я не маю на них зла. Хай вони нiчого не бояться з мого боку... звiсно, доти, поки вони не стануть менi на перешкодi. Того, хто свiдомо стане на моєму шляху, щоб завадити менi, - я не пожалiю, запевняю вас!.. Ага, сюди наближаються надiсланi вами полiцейськi на мотоциклах? Значить, ви все ж таки вирiшили спробувати схопити мене? Ай-ай-ай, пане начальник полiцiї, я ж вас попереджав, що це нi до чого не приведе!.. Цей перший раз я вам дарую. Але нагадую: надалi не пожалiю нiкого, хто спробує напасти на мене!
Голос замовк. Почувся сухий трiск: то, мабуть, Сивий Капiтан поклав трубку. Начальник полiцiї люто жбурнув на важiль i свою. Вiн запитливо дивився на Мiгеля Хуанеса, його пальцi стиснулися в кулаки.
- Чули? Бачите, що виходить? Вiн глузує з нас! Мiгель Хуанес розвiв руками.
- Чортзна-що! Цього разу вiн мав рацiю: мотоциклiсти, мабуть, не встигли схопити його...
- Зараз я перевiрю, пане Кабанерос. - Хуанес простягнув руку до телефону.
- Не треба! Вiн вислизнув з наших рук. Ну, зажди, голубчику! Ти, я бачу, спритний, але й ми дещо вмiємо... Досить розмов, Хуанес! Ви зрозумiли все, що я вам сказав?
- Так, пане Кабанерос.
- Негайно починайте. Пам'ятайте: вiд вашої енергiї залежить усе. Або або! I боронь боже розповiсти комусь про цей ганебний випадок, про це знущання! - Його палець вказав на репродуктор. - Боже мiй, якби дiзнався каудiльйо... Яка неймовiрна зухвалiсть! До дiла, Хуанес! Я вже розпорядився, щоб вам негайно передавали всi вiдомостi й рапорти вiд агентiв, що стежать за появою 'Люцифера', чорти б забрали його разом з тим Сивим Капiтаном! Iдiть, Хуанес, i пам'ятайте: не лише наша кар'єра - цiлiсть наших голiв залежить вiд вашого успiху. Не хочу нагадувати, що ваша голова злетить ранiше за мою! Сивий Капiтан мусить бути спiйманий або знищений!
Мiгель Хуанес вклонився i вийшов з кабiнету. Вiн усе зрозумiв. I цього разу, проходячи по приймальнiй, вiн справдi не бачив навколо нiкого i нiчого...
2. РОЛЬ ХОСЕ ФРЕНКО
Поступово Хуанес почав опановувати себе. Так, справа дуже небезпечна. З якого боку за неї братися? Попередження Сивого Капiтана були досить недвозначнi. Очевидно, ця людина жартувати не збирається... Проте слова начальника полiцiї також не лишали сумнiвiв: вiн не задумається анi на хвилину i пожертвує головою нового особливо уповноваженого для того, щоб врятувати свою власну вiд гнiву каудiльйо. В цьому Хуанес був так само певний. Вихiд один: треба братися до дiла, треба щось вигадати...
По дорозi до свого кабiнету Мiгель Хуанес зайшов до вiддiлу рапортiв i донесень. Там вiн узяв матерiали агентури, про якi говорив Кабанерос Тих матерiалiв було вже чимало: пiдштовхнута суворим наказом, агентура працювала швидко, колiщатка великого i складного полiцейського апарату вже крутилися на повний хiд. Тим краще!
Детектив, не переглядаючи, поклав папери до кишенi: зараз не було для цього часу. Вiн швидко попростував до кабiнету, де його чекав вiрний i надiйний помiчник, агент Хосе Френко.
Це був невисокий, мiцно збудований чоловiк з червоним обличчям п'яницi. Саме цей надзвичайно тупий, без натяку на iскорку думки вираз обличчя, який ховав пiд собою неабияку кмiтливiсть, дуже цiнив у своєму помiчниковi Мiгель Хуанес. О, вiн добре знав цю незамiниму людину.
Трудно було б знайти двох бiльш протилежних зовнi людей, нiж старший iнспектор управлiння розшуку та його довiрений помiчник. Стрункий, завжди пiдтягнутий i елегантний Мiгель Хуанес виглядав справжнiм аристократом поруч з неохайним, зарослим рудуватою щетиною, куцим Хосе Френко з його завжди вiдвислою нижньою щелепою. I чимало хто щиро дивувався: що, справдi, так зв'язувало видатного детектива з його помiчником, який незмiнно справляв на людей, що не знали його ближче, враження недоумкуватого, пришелепуватого, iнодi - просто дурня?..
Цього разу Френко зустрiв Мiгеля Хуанеса радiсним вигуком i сяючим вiд задоволення обличчям.
- Знайшов! Знайшов-таки, пане Хуанес!
- Кого знайшли, Френко? - холодно i навiть велично запитав Хуанес, сiдаючи за стiл.
- Того зухвалого комунiста, що вдарив вас учора на Авеню-дель-Прадо.
- Навiть комунiста?
- Так, пане Хуанес; пiсля вчорашнього випадку у цьому не може бути сумнiвiв.
- Хто ж вiн такий?
- Робiтник Педро Дорiлья. Двiчi був арештований за пiдозрою в участi в пiдпiльних комунiстичних органiзацiях.
- I обидва рази звiльнений? - недовiрливо примружив очi Мiгель Хуанес.
- Так... - запнувся Хосе Френко. - У жандармерiї кажуть, що не було точних доказiв...
- Як завжди, жандармерiя плете дурницi, - презирливо зауважив Хуанес. Досi не розумiє, що другий арешт за пiдозрою - це вже справжнiй доказ. Передайте туди, що ми вимагаємо негайно його арештувати. Я
