Незнайомець допив решту пива, після чого несподівано зіскочив. В руках зблиснули якісь леза, чи то викидні ножі, чи кігті. Екзорцист пхнув «тюльпаном» прямо в лице, але це його навіть не затримало. Семен витяг із-за пояса сокиру і підійшов до них зі спини. Сокира заблистіла в повітрі і обух потрапив вбивці прямо в потилицю. Семен був добре знаний в околиці своєю майстерністю забити кабана одним ударом кулака. Ворог повалився на підлогу.
- Хто це в біса такий? - запитав Семен.
- Та причепився до мене. Каже, що полює на екзорцистів і хоче мене вбити.
З розбитої голови ворога текла кров. Від слабкого освітлення лише однієї лампочки на стелі, кров видавалася абсолютно чорною. Друзі з полегшенням взяли ще по одній «Перлі».
- То що робимо? - попитав Семен. - Скоро тут закишить міліцією.
- Ну то хай і перевіряють йому кишені. Навіть якщо ми й відправили його на той світ, то лише захищаючи власне життя. От хай зараз ламають собі голову, хто цей тип.
- Може, самі перевіримо? Трохи валюти, чи зброї не зашкодить.
Погляд Семена впав у бік лежачого і тут же застиг. Тіло зникло. Сліди крові вели до виходу.
- За ним!
Якуб і Семен вибігли надвір. Довкола не було ні душі. Сліди зникали вже на сходах. Обидва друга випустили в нічне небо шквал нецензурної лексики на місцевому діалекті. Ну і повернулися ні з чим назад до корчми. А що ще
І було їм роботи? Бармен якраз очуняв. Вийшов невпевне-I ним кроком із-за бару, кинув ще не цілком усвідомленим ? оком на приміщення, розбиті вікна, потрощені на друзки ' пляшки. Призупинився біля плями чорної крові, намочив у ній свій палець і понюхав. Підняв свій погляд і подивився і на Якуба.
- Ух ти! - сказав. - То ти живий?
-Живий.
- А як живий, то, ти мені, паразите, за все заплатиш! І за : розлякування клієнтів і за погром у барі.
Розгніваний бармен приніс швабру, пляшку розчинника і почав прибирати.
- Ну, Ви тільки подивіться на це! Вони ще й підлогу смолою ї повимазували. Чого стоїте? Ідіть вже! Я тут до кінця тижня по-¦> рядки буду наводити. Щоб вашого духу і близько тут не було!
З КУЛІНАРНОЇ КНИГИ ЯКУБА ВЕНДРОВИЧА...
Hot Dog (хот-дог)
1) За допомогою гальмівного тросу ловимо середньо відгодовану собаку.
2) Різким, але делікатним рухом надрізаємо горлянку багнетом.
3) Кров зливаємо у відро (потім використаємо для кров'янки).
4) Поливаємо собаку спиртом і підпалюємо, щоб вигоріла уся шерсть.
5) Потрошимо. Нутрощі не викидаємо - будуть слугувати нам, як приманка для наступних.
6) М'ясо нарізаємо невеликими шматками і нанизуємо на велосипедні спиці.
7) Випікаємо шашлички над вогнем до готовності.
Подавати теплими в дерев'яному або глиняному посуді з хлібною випічкою і охолодженим самогоном.
Ghost Dog (як з фільму)
За допомогою гальмівного тросу ловимо на шляху чорного самурая середнього зросту. Найкраще підійде той, у кого меч довгий, - одразу й шампур буде...
НА РИБАЛКУ!
Південна частина озера, яке знаходиться у Войславіцах і належить до пожежної частини, того літа надзвичайно заросла очеретом. Одного серпневого дня Йосиф Паченко, який проїжджав біля ставу на велосипеді, побачив між очеретом якийсь дивний предмет. Йосиф пригальмував, придивився уважно і лише перегодя здогадався, що ж це могло бути.
- Ага, - сказав сам до себе, з'їхав із траси і подався вузькою стежиною вздовж озера з наміром краще оглянути впізнаний об'єкт із другого боку озера.
Варто сказати, що Якуб Вендрович влаштувався ідеально. На воді серед очерету легко колисалася шина від трактора. А навколо неї було прив'язано дванадцять пляшок пива «Перла», які, власне, охолоджувалися у воді природним способом. Сам же Якуб розлігся собі якнайзруч-ніше в тій шині, зануривши ноги у воду. Вітер легко гойдав очерет, за два метри від якого стояв стовп із написаним на таблиці попередженням:
РИБАЛИТИ СУВОРО ЗАВОРОЖЕНО!
Стовп якраз став у нагоді, щоб пришвартувати свій «човен». А в Якуба було непереборне бажання зірвати напис, який порушував його відчуття свободи, але сонечко так приємно зігріло і
розслабило, що у нього зникло всяке бажання щось робити. Він час від часу виловлював одну з пляшок, відкорковував рештками своїх зубів і вливав спінену місткість пляшки в свою горлянку. Алкоголь приємно шумів у голові, переносячи всі нагальні проблеми сьогодення на потім. У лівій руці Вендрович тримав двометрову палицю, до кінця якої була прив'язана жилка з гачком, на який він повісив кусник засушеної часникової ковбаси. Посидіти з вудкою біля води - було одним із улюблених занять Якуба. Якщо була потреба виловити трохи риби, то він використовував електричний струм або динаміт, а якщо не було - тоді сидів і мочив палицю. Та й ніхто йому не перешкоджав. Усі знали, якщо Якуб іде на риболовлю, варто оминати став десятою дорогою. Не любив екзорцист, щоб йому риб розганяли. А розлючений Якуб - некерований і непередбачуваний.
Йосиф, який у той час проходив поблизу, запримітивши старого друга, звернув, обережно підійшов по струхлявілому містку і, стоячи на краю, гукнув:
- Ну як, клює?
Вендрович легко порухав ногою і разом із «човном» повернулися в сторону Йосифа.
- Так собі, сьогодні, мабуть, не погода на рибу. Будеш «Перлу»? В мене ще є десь шість пляшок.
- Та ні, спасибі. Треба ще додому доїхати.
- Я за це не переживаю, моя коняка сама мене заведе - дорогу додому добре знає.
Його друг поглядом пошукав кобилу Маріку і зауважив, що вона вже пасеться на найближчому чужому полі. Потім, невідомо чого знизав плечима і зітхнув.
- А що, якщо золоту рибку зловиш? - заговорив.
Завдяки немалій кількості випитого хмільного, що легко
доводили порожні пляшки на воді, швидкість думки Якуба притупилася і сповільнилася.
- Золота, кажеш? Ну, якщо золота, то на переплав!
- Та нє, то не така. Я кажу про таку, яка бажання здійснює... От ти її зловиш, а вона запитує, що хочеш отримати в обмін на її свободу.
і - А-а, чув про таких,., але тільки в казках. Тут такі не водяться.
- Слухай, а я вчора на базарі хороший анекдот почув, (Якраз в тему.
-Давай, розказуй!
- Одного разу росіянин зловив золоту рибку, а та до нього і каже: «Відпусти мене, а я здійсню всяке твоє бажан-Іня».
- І що він захотів?
- Одразу нічого, але потім забажалося йому стати героєм Радянського Союзу.
- Ух-ти! І що далі?..
- Ну, то вона поплавцями «хлоп», і він вже сидить в окопі, Навколо трупи солдатів і на нього сунуть сто танків фріців. Ну, Він оце, хватанув карабін і давай валити по них, але нічого не допомогло... рибка йому героя посмертно дала...
