Спаленi Села

підтверджених і перевірених відомостей про знищені оку-

пантами населені пункти, відсутній їх докладний перелік

та (за окремими винятками) не встановлено кількості спале-

них селянських господарств та кількості жертв. Наявна ін-

формація здебільшого фрагментарна, суперечлива і не дозво-

ляє скласти повну й чітку картину. За підрахунками дослід-

ників, за період німецько-румунської окупації (з листопада

1941 р. до травня 1944 р.) окупаційними військами і поліцією

на території Кримського півострова було знищено щонаймен-

ше 127 населених пунктів. Уперше таку кількість знищених

сіл оприлюднено Республіканською комісією з встановлен-

ня і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарб-

ників та їх спільників про заподіяний ними збиток грома-

дянам, колгоспам, громадським організаціям, державним

підприємствам і установам Криму, яку було утворено поста-

новою РНК Кримської АРСР від 20 квітня 1944 р.1. За уза-

гальненими висновками Республіканської комісії, зроблени-

ми на основі наданих актів і звітів районних комісій, мате-

ріальний збиток Криму склав 300 знищених промислових

підприємств, 40 тисяч житлових будинків, 127 спалених пе-

редгірних сіл, 130 тисяч знищених жителів, вивезено на при-

мусові роботи до Німеччини понад 85 тисяч людей2. Водно-

час кількісні показники потребують подальшого уточнення.

1 Державний архів в Автономній Республіці Крим (далі – ДААРК). –

Ф. П-151. – Оп. 1. – Спр. 29.

2 ДААРК. – Ф. Р-702. – Оп. 7. – Спр. 6. – Арк. 130.

295

Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941–1944 рр.)

Зокрема, в історіографії фігурує також інша кількість спале-

них окупантами населених пунктів Криму – 147 сіл3.

Достеменно відомо, що за допомогу партизанам ще у

перші місяці 1942 р. в Бахчисарайському районі було спале-

но кілька сіл та селищ. Так, давнє грецьке поселення Лакі

(у травні 1948 р. перейменовано у с. Горянка, на початку

1960-х рр. визнано неперспективним і розселено) часто нази-

вають кримською Хатинню: тут 23 березня 1942 р. окупанти

розстріляли 16, а за іншими даними – 47 мирних мешканців,

переважно жінок, стариків і дітей, спалили всі 87 дворів4.

Ще раніше, 4 лютого 1942 р., у селищі Чаїр (Шахти) ні-

мецькі карателі вбили 17 мешканців (зокрема, двох жінок і

трирічну дитину, крім того, в одному з будинків у вогні зго-

ріли двоє поранених червоноармійців), а селище спалили5.

Така ж доля спіткала і с. Тарнаїр (Тернаїр, Теренаїр). У Ка-

расубазарському районі були знищені села Айлянма (Ай-

ланма, Аіняльма), Чермалик і Бешуй (у 1939 р. населення

останнього складало 721 осіб)6.

Значну кількість сільських населених пунктів Криму було

знищено упродовж короткого часу – з 13 до 31 грудня 1943 р. –

внаслідок проведення окупантами акції з примусової евакуа-

3 Дементьев Н. Е. История Крыма. Часть II. / Н. Е. Дементьев, А. Г. Зарубин