/
Сост., ред. Н. В. Николаенко]. – Симферополь: РИЦ «Атлас», 1993. – [Електро-
нний ресурс]. – Режим доступу: http://crimea-tour.ru/istor_xx.html#05
4
ональностей (1944 г.) / В. Г. Зарубин // Историческое наследие Крыма. – Сим-
ферополь, 2004. – № 5. – С. 24–28;
Е. Бондарюк,И. Коваленко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://
www.krimoved.crimea.ua/region5.html;
Хатынь / А. В. Ерошкина. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://
old.win.ru/Mysteries-of-History/3934.phtml?q=Mysteries-of-History/3934.phtml;
ступу: http://poluostrov-krym.com/dostoprimechatelnosti/svyatyni-kryma/khram-
sv-luki-v-sele-laki.html
5
чиков (июль 1941 – апрель 1944) // Кондранов И. П. Крым. 1941–1945: Хрони-
ка. – Симферополь: КАГН, 2000. – С. 88–89;
нувшее село Крыма. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://jalita.com/
guidebook/crimea/krymskiy.shtml;
чественной. Партизаны без грифа «Секретно» / В. Е. Поляков. – М.: Яуза, Эксмо, 2009. – 384 с.
6
национальный вопрос (1941–1944) / О. В. Романько. – Симферополь: Антиква,
2009. – С. 211; Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський на-
ціональний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радян-
ських спецслужб. Зб. документів та матеріалів: У 2 ч. – К., 2004. – Ч. 1. – С.5; Ч. 2. – С. 265–266;
дира Южного соединения партизанских отрядов Крыма. Изд. 3-е, доп. и перераб.
/ М. А. Македонский. – Симферополь: Изд-во «Крым», 1969. – С. 47–54
296
АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ
ції населення з підлісної зони, т. зв. операції «Вогонь і меч»7.
Це був комплекс заходів зі знищення житлового фонду та всі-
єї інфраструктури населених пунктів гірсько-лісової зони з
метою не допустити їх використання партизанами в умовах
суворої гірської зими і відсутності ефективного військово-ад-
міністративного контролю над партизанськими районами. За
наказом про активізацію боротьби з партизанами командува-
ча 17-ї армії генерал-полковника Е. Йенеке для забезпечення
безпеки німецьких транспортних перевезень все населення гір-
ських і підгірських сіл (яке, на думку командування, підтри-
мувало партизан) підлягало примусовому переселенню. Самі
села спалювалися. Загальна площа створеної навколо гір і лі-
сів «мертвої зони» становила 750–800 кв. км. До січня 1944 р.
з цієї території в центральну і східну частини півострова було
переселено 105 тис. осіб8, переважно кримських татар.
Незважаючи на певні результати роботи дослідників зі
