мецько–фашистськими загарбниками населених пунктів Чернігівської області і
визволення їх Червоною Армією (1941–1943 рр.) – Чернігів: Деснянська правда,
1947. – 323 с.
32
Замість вступу (від упорядників видання)
організації «Молодь України», довідки про партизанський
рух у Київській області, списки підпільно-диверсійних груп
та партійно-комсомольських організацій, які діяли в період
окупації на території Київської області тощо. Другий опис
згаданого фонду, що містить 54 одиниці зберігання, скла-
дається із 53 справ, у які увійшли хронологічні довідки про
німецьку окупацію населених пунктів Київської області та
їх звільнення Червоною армією (дані подаються по районах
області відповідно до тогочасного адміністративно-територі-
ального поділу). Лише справа 54 має назву «Хронологічний
довідник про тимчасову окупацію німецько-фашистськими
загарбниками населених пунктів Київської області та звіль-
нення їх Червоною Армією (1941–1944 рр.). Том І». Частина з
тогочасних районів в подальшому потрапила до утвореної у
1954 р. Черкаської області: Бабанський, Букський, Вільшан-
ський, Городищенський, Жашківський, Звенигородський,
Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський,
Ладиженський, Лисянський, Маньківський, Мокро-Кали-
гірський, Ротмистрівський, Смілянський, Тальнівський,
Уманський, Христинівський, Черкаський і Шполянський.
Частина тогочасних районів і населених пунктів зазнала
укрупнення та перейменування63. Внаслідок вищезгаданих
процесів матеріали фонду допомагають у висвітленні про-
блеми спалених сіл не лише по сучасній Київській, але й по
Черкаській областях.
Справи фонду, окрім хронологічних довідок, містять,
як правило, листування представників Відділу Держархі-
вів УНКВС по Київській області, які координували видання
довідника, із співробітниками архівів по районах. У ньому
часто йшлося про недоліки роботи: незадовільне оформлен-
ня довідок, невчасне їх виконання, недостатню чи помилко-
во подану інформацію64.
Хронологічні довідки про тимчасову окупацію різнорід-
ні як за своєю формою, обсягом, так і за змістовним напов-
ненням. Тобто, виконувалися вони в довільній формі, однак
63 Див.: Корінний М. З історії становлення сучасного адміністративно-територі-
ального устрою Київської області / М. Корінний // Архіви України. – 2012. – Вип.
1 (277). – С. 45–62.
64 Державний архів Київської області (далі – ДАКО). – Ф. Р-4758. – Оп. 2. – Спр.
3. – Арк. 2-4; Там само. – Спр. 23. – Арк. 1.
33
Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941–1944 рр.)
часто по одному району мали схожий формуляр. Отже, мо-
жемо припустити, що саме районне керівництво розсила-
ло певні зразки чи вимоги до оформлення документів. Про-
