Жіночка у пуховій хустині провела їх у підвал, де лежало тіло.
— Будете забирати? — спитала вона.
— Завтра заберемо, — сказав Матвій.
— Такий молодий, ладний... Боже, Боже... Медсестра склала руки і стала молитися
разом з ними.
24.
Яків у коридорі вивчав поглядом труби, щоб не дивитись на практикантку за столом,
— Це ваш батько? — озвалася дівчина. Яків кивнув.
Дівчина кивнула теж.
— Зрозуміло, — сказала вона. — Ще подумавши, додала: — А у мене тут практика.
— Тут?
— Ага.
Яків підійшов до неї.
— Тут курити можна?
Дівчина відчинила вікно.
— У вікно. Мені теж.
Обидвоє запалили.
— Що це? — спитала дівчина після затяжки.
— Це трав'яні.
Вони замовчали.
— Наркоманів усіляких... бомжів... кого тільки не присилають, — озвалась вона. —
Часом забавні наколки трапляються. Я їх фоткаю на телефон, потім «Вконтакті» вішаю. Ти
є «Вконтакті»?
Ні.
— От сьогодні ногу прислали. А на нозі, з внутрішнього боку, наколка. «Умру
смешно».
— Що?
— Наколка така: «Умру смешно».
Яків гмикнув.
На виході з моргу на них чекала розігріта «дев'ятка».
Проїхавши село, таксі пірнуло в останній поворот. Фари освітили поле, а потім паркан
поперед будинком.
Дім стояв холодний і порожній, точно як небо над ним.
ІІ
Родинні контексти очима археоптерикса
Allegretto moderato
(помірно жваво)
1.
Чудо буває двох видів.
Перше чудо — це коли вдається скинути лаштунки світу і за ними побачити Господа. Це
чудо називають мокша — свобода, або ж звільнення.
Друге чудо — це коли наступна секунда не стається. Це чудо називають смертю.
Обидва чуда можуть трапитися будь-якої миті — милосердя-бо ставиться вище за суд, а
чудо стається по милості.
Свідки першого чуда виходять через парадні двері. Свідків другого чуда виносять з
чорного виходу ногами вперед.
Розплющивши очі знову в себе в ліжку, він застогнав. Три з половиною пали сімені,
двадцять пал крові, дванадцять пал жиру, десять пал кісткового мозку, сто пал плоті, десять пал
