3.
З Матвієм Майя тримала дистанцію ще у Києві, відколи він спробував оволодіти нею на
йоґа-студії.
У задзеркаллі залишався тільки Іван. Він найбільше годився для того, щоб розрядити
емоції.
Емоції нагромаджувалися, їх ставало тим більше, чим сильніше Майя намагалася
розібратися у собі і в тому, що з нею відбувається.
Уже не пригадати, який то був день по малійському календарю, коли Майї довелося
зустрічати Богуса самій за сніданком. Скоріш за все, то був день флейти — день видихів
на самоті: зітхання від смутку, втомленого зітхання, зітхання за коханим. А ще зітхання від
праці, від оргазму наодинці, від куріння блакитного логосу, від полегшення і від
безглуздо потраченого дня. Майя зрозуміла, що флейти — її астрологічний знак у космосі
Якова. При згадці про Якова ставало самотньо.
Самотньо зустрічати Богуса випало саме па флейти.
4.
Майя вчила з Іваном уроки, бо вирішила замінити йому матір. Вона багато читала, знала, що
це перенесення, розуміла, що тут замішані спогади про Анатолія. Нічого більше
зробити з цим не могла.
Вона загубила свій шлях ще там, у дитинстві. А блукати у пітьмі більше сил не було.
Вона поставила все на Якова і гадала, що він приведе її назад, у початок всього. Туди, де
вона втратила себе.
Де смисл, сильніший, ніж рік 2012, туди, де є заради чого жити і є за що вмирати. Де є
щось більше, ніж нейрофізіологічні реакції, і де не конче має відбутися те, що вона
побачила у снах і витлумачила з жестів та поглядів.
Але завтра вона буде плакати не через печальний зміст своїх снів. На ранок вона
розбереться у символах свого сновидіння, зробить висновки — і нічого не зміниться.
Майя знала це і нічого не могла вдіяти. Вона падала.
Майя запалила ароматичну паличку. На упаковці з паличками вона прочитала гасло
фірми — найкращий рекламний слоган за всю історію людства. «Everyone has a reason to pray — кожен має причину помолитись». Хіба не фантастично?
Вона помітила в собі схильність брати над ним верх. З Іваном вона мала незаперечну
перевагу бо хто він такий? Йому заледве виповнилося чотирнадцять, представник
нарцисичного покоління емо. Не чув про гештальт-терапію Вілбера, не сягав по Юнґа і
Ґрофа, не замислювався, що з усім цим потім робити.
Майя бачила сценарій їхньої взаємодії, намагалася вийти з нього і розуміла, що сама ж
хоче ще.
Вона підтягувала його англійську відеолекціями Кена Вілбера із Youtube. Лекція, котру
вони дивилися, була присвячена вищим холопам еволютивного проекту — тонкому і
причинному рівням. Для малого ця лекція була приречена на нерозуміння, і Майя чекала, коли той покаже невдоволення. Малий сопів, але перекладав речення за реченням
уголос, зупиняючи фільм на кілька секунд.
Each of you has the sense of "I am", and recognition of I-am-ness signifies the presence of Big Mind, — говорив маленький Кен Вілбер з монітора.
— «Кожен з вас має... сенс»...
— Відчуття, або переживання, — підказувала Майя.
— «...має відчуття або переживання»... оф... «переживання "я є" і»... не розібрав.
— «І розпізнання стану Самості позначує присутність Великої Свідомості». Слухай
уважніше. — Майя пустила відео далі.
