судити не збираюсь, не моє діло. Ти — головний, ти вирішуєш.
— А ти хто така взагалі?
— Я — просто Марія. Просто Майя. Або Марайя. Чи Марина. Я Мара. Мері. Марі.
Кумарі. Міріам. Мірінда. Міранда. Мандала. Мантра. Мрія. Міраж. Мірабеда. Я — Міра. Я
просто знаю, що це несмачно, пане Богусе. На все добре, панове.
Майя пішла нагору збирати речі.
ХІ
Велика темна ніч, в яку гинуть боги
Presto furioso
(нестямно)
1.
Щоб зламати пароль, складений з випадкової послідовності знаків, комп'ютеру необхідно
перебрати 2 у 28 ступені варіантів. При швидкості 1000 спроб на секунду комп'ютер
витратить на підбір З дні. Код, який складається з чотирьох випадкових загальновживаних
слів, дає невизначеність у розмірі 2 у 44 ступені варіантів, Щоб підібрати його, комп'ютеру
потрібно п'ятсот п'ятдесят років.
Зламати важко, запам'ятати легко. Чотири випадкових слова, наприклад, ЖИВ БУВ БРАТ
ЯКІВ.
Геніальність породжує геніїв трьох конфігурацій.
Геніїв першого типу оцінено ще за життя. Наприклад, Бах, Дюрер.
Геніїв другого типу визнають після смерті. Наприклад, Джордано Бруно, Ґоґен.
Генії третього типу — люди, котрих ніколи не визнають геніальними.
3.
Наскільки складним здавався цей світ. Складним і заплутаним. Наскільки легкою
здавалася ця простота, яка завжди легко дається, але ніколи не приходить з муками.
Наскільки холодним був цей світ.
Як він йому не дався. Як проскочив повз усі каси. Як він пролетів. Яків відчув, що вмирає.
Він відчув, що замерзає. Стіни кімнати розчинились. Він лежав серед безлюдної пустелі, засніженої і відкритої до всіх вітрів. Подих крижаного вітру. Над ним — безмежна чорна
беззоряна порожнеча. Холод виламував йому кістки, і коли його кістки від морозу
тріскали, а в очах стало червоно від морозу, Яків побачив, як відшаровується і облазить
його сітківка ока і як в оголений нерв б'є потік сліпучого світла. І такої самої сліпучої
темряви. Першою по нього із темряви прийшла Ірена.
5.
Ірена була голою, у сліпучій пітьмі вона видавалась червоною. На шиї в неї було намисто
із голів, на стегнах — пояс із рук та язиків. Яків упізнав усі свої голови: голови пожадання, голови сексу, голови хіті, голови люті, голови п'яні, голови дикі, голови, голови — всі, що
він у собі знав. Усі руки, якими торкався Ірени, всі руки, якими куйовдив, зривав, брав, стискав, утримував, пестив, давив, бив, дер, тер, мив, — всі руки, які мав, — тепер
теліпалися на поясі в Ірени. Вона прийшла по нього.
Ірена задерла голову до неба і проспівала голосом валькірії:
— «Да безумні пребудуть вовіки!» — і відрубала Якову руки.
Яків закричав.
— «Да величним пребуде їх шлях». — Її меч з розмаху відрубав Якову ноги.
Яків завив.
— «Хоробрі і безстрашні нехай славляться на віки вічні», — проспівала вона і
відрубала йому голову.
