— Якшо вперше, то в’юк[13] може затягнутися години десь на дві. І терпуга[14] ше на добу.
— А яка терпуга може бути?
— Нічого страшного. Пряма дія атропіну. Зір розфо кусований, все розпливається і так далі. Світло разить. А може й навпаки бути — все чітким, ясним робиться. У тебе який зір?
— На ліве мінус два, а на праве півтора.
— Після «плазми» будеш мати стопроцентний. Навіть більше.
Буба міряв поглядом то її, то Антона, і з невідомо яких причин почав хмурніти. Докурили мовчки. Буба насуплено сопів.
Цвіркуни. Лящить у ву хах.
На спеці Терезка впала в легкий транс, але Антон прокашлявся, зібрався з Духом і сказав:
— Отож.
Буба підняв голову. Йому щось не подобалось.
— Хто хоче, сходіть звільніться. Бо всраєтеся тільки так.
Антон клацнув пальцями, показуючи, як то легко може статися, і виразно глянув на Бубу.
— Не хочу, — буркнув той, але для перестраховки поплентався в кущі. Терезка вирішила зекономити сили й не зав’язувати розмови; тепер її погляд ковзав по прямій між цигаркою та сонечком навпроти. Лускатий циліндр попелу відлупився від цигарки і впав десь у траву. Вона зупинила зір на жевріючому кінчику, що сам собою тягнувся до фільтра. Перевернулася на живіт, затягнулася й пустила дим у небо серпня.
Антон теж зауважив сонечко, кашлянув і мовив:
— Деякі мої знайомі, старі плазматики, кажуть, шо сонечка — це загуслі краплини «архе». Не живі істотки, а народний малімон. Та частина «плазми», яку ми призви чаїлися бачити нормальними очима. Закислими очима, якшо ти розумієш.
Терезка насупила брови. Останнім часом у неї виникали проблеми зі слухом: здавалося, до неї звертаються не то грецькою, не то японською. Так само щойно — не розібрала ні слова. «Ай, пофіґ…» Із кущів повернувся Буба, і їй не довелося перепитувати.
— Крапаємо, — бадьоро смикнувся той. Це Терезка зрозуміла.
4
Терезка розправила спідницю. Витягнула з кишені пляшечку. Побачила, як Антон розкорковує свою кишень ковим ножем, і попросила й собі.
Надрізала целофанову запайку, розкрутила і понюхала.
Пахло, як у прогрітій лабораторії. На кінчику піпетки виблискувала металом крапелька «архе».
Кілька разів глибоко вдихнула, щоб якось втихомирити нерви.
— А скоро почне діяти? — спитала вона.
— Так по справжньому — хвилин через десять. Повний малєвіч[15] . Терезка стиснула спітнілі сідниці і знову втягнула ніз дрями гаряче повітря (пахло сіном і кропом). Розслабилась. Набрала в піпетку розчин і закинула голову. Знову тяжко втягнула повітря.
— Може, допомогти тобі? — турботливо поцікавився Буба.
Терезка заперечливо мотнула головою, міцно зажмурила, потім розслабила очі й стиснула пальцями ґумовий резер вуар на піпетці. З кінчика потекло, і в очах стало
МОКРО
Без пауз відміряла пару крапель в друге око. Втягнула носом сльози і швидко почала обертати очима
