Мовчання адресоване мені

над рожевим лугом
лiтають зеленi зайцi
на паперових крилах
за кольором носа
легко дiзнатися
котрий яку квiтку любить
це не театр не садочок
а будинок для вiльних
зайцiв
вiльних вiд вовкiв людей
лiсу моркви страху
вiд самих себе вiд усього
та навiть старий мудрий ворон
не знає чи вiльнi вони вiд того
хто їх звiльнив

зайця здолала гординя
якщо йому судилося померти
то нехай
на нього впаде
метеорит
прагнув цього усiм єством
однак безлiч небезпек
пiдстерiгали його повсюдно
а метеорит не падав
навiть вiддалiк
гординя ж нуртувала
у вiдчаї заєць звернувся
до екстрасенса
у вас нема зв’язку
з космосом
повiдомив екстрасенс
стаючи на горло заячiй надiї
ось воно що зiтхнув заєць
i тут зв’язки потрiбнi
як це банально як примiтивно
i жорстоко
метеорит розколов зайцевi череп
i став повiльно
разом iз зайцем
холонути
найбiльше постраждала
гординя