Мовчання адресоване мені

вiджив, та не звiльнився.
I враз побачив напис олiвцем на небi:

«ТИ БУДЕШ ЖИТИ.

Lady Rain».
Згадалось все, чого ще не було,
i ще згадав, що не спитав: навiщо?
Я їй повiрив, я повiрив їй
i аж тепер злякався.
Невже!…
Я вигадаю синю тишу,
яка розчиниться у жовтому мороцi,
а нарештi до мене проб’ється бiлий голос:
«Невже це ти?! О Господи! Невже!…»-
на що спитаю тихо:
де я?

КОЗАКУВАННЯ

1

їздить козак селами
за Україною питається
у селах плечима знизують
до хати не запрошують
води просить
вiдвертаються
ось же вона
Україна

2

як пiснi були
не мав голосу