Мовчання адресоване мені

i не має чим врiзати

8

у козака жiнок
що сердечок у калини
та кожна чужа

9

iз сердеги козака
яничар насмiхається
турком прозиває

10

вертається козак з походу
та городами
пороговi не кланяється
до макiтри привiтався
давай їсти
батько старий з могили встав
люльку закурив
щоб очi виїло
аби сорому не бачили

11

що не ступить крок
кiнь спiткнеться
що не здибає молодицю
вiдра порожнi
а козак собi щось наспiвує
та повйокує
долю поперед себе жене

12

блукає козак свiтом