Жебрак спостерiгає за собою збоку як вiн їсть хлiбжебрак сидiвпiд знайомим кущем глодуi збоку спостерiгав за собоюяк вiн їсть хлiбтримав у лiвiй руцi черствого окрайцяа правою вiдщипував шматочкиi сонним мимовiльним рухомподавав до повiльногоображено-дитячого ротажебрак не мав змоги розгледiтивираз його очейбачив тiльки що вони часто клiпаютьзнову вiн себе шкодуєскривив жебрак рота i вiдвернувсяЖебрак i протирiччялюблю бутирiдним близьким коханим дорогимз мамою з сином з тобою з совiстюлюблю повертатисяз вiйни з лiсу з небуття з мандрiвдо мами додому до тебе до свiдомостiлюблю слухатимамине серце твiй голос спiв птахiвтишу течiю струмка дихання соннихлюблю дивитисяна воду на тебе на небов нiч в очi в далечiньне хочу нiзвiдки й нiкуди повертатисяхочу бути чужим i самотнiмне хочу чути i бачити нi-чо-гоа треба ж якось житиЖебрак молитьсяне прощай менi Господияк не прощають менi мої ближнiприйми мене таким який я єне вигадуй мене для себе Господиполюби мене грiшного i смердючогояк любиш праведника
