Мовчання адресоване мені

а голубий носовичок вiд дебелої
молодицi
на ньому ще й досi моя кров
яку вона спиняла
однак найбiльше я дорожу поглядами
дотиками словами ароматами
таких речей у мене дуже мало

Жебрак жертвує мотузка

у кожного свiй смак
але як на мене груша з усiх
плодоносних фруктових дерев
найбiльш придатна для вiшання
зрештою
я нiкого не збираюся переконувати
коли нарештi вiдшукав зручну гiлляку
то присiв на неї перепочити
бджоли довкола гули так наче ангели
спiвали
а як глянув донизу душа нiби
тiсне взуття роззула
Боже як довго я не вiдривався вiд землi
я лiчив бiлий запашний цвiт
зорi на небi
голоси бджiл жовтобокi перестиглi
грушi
я щось мугикав собi пiд нiс
i бовтав у повiтрi ногами
спустившись додолу провiв долонею
по стовбуру
вдячно притулився щокою
гей дурню перепинив мене
голос з кущiв
мотузка на грушi забувся
я його тобi дарую
раз у рiк i жебрак може чимось
пожертвувати
ну i нехай вона мене не любить

У жебрака день народження

цей день буває лише раз на рiк