— Так, — кивнув Джоні. — Він може знову поставити все на місце. Якщо я отримаю премію академії і розпоряджусь нею як слід, я зможу знову бути в славі, навіть і не співаючи. Тоді, можливо, я зможу підкинути більше грошенят тобі і дітям.
— У тебе її і зараз хоч відбавляй, — озвалась Джині
— Мені б хотілося також більше бувати з дітьми, — сказав Джоні. — Хочеться спокійнішого життя. Чому б я н міг приходити до вас щоп'ятниці на обід? Присягаюсь тобі, що не пропущу жодної п'ятниці, хоч де б я був ч які б мав справи. А коли зможу, проводитиму тут вихідні або ж дівчата могли б провести зі мною частину своїх канікул.
Джині поставила попільничку йому на груди.
— Як на мене, хай буде, — відповіла вона. — Я не одру жилася вдруге, бо хотіла, щоб ти залишався їхнім батьком. — Вона промовила це байдужим голосом, але Джоні Фонтане, який дивився в стелю, знав, що вона сказала ці слова, щоб зам'яти ті інші страшні слова, яких вона наговорила йому, коли їхній шлюб розколовся і його кар'єр покотилась униз.
— До речі, — згадала Джині, — вгадай, хто мені дзвонив.
Джоні не став відгадувати, він ніколи не грав у цю гру.
— Хто? — запитав Джоні.
— Хоч би потрудився зробити бодай один здогад, — наполягала Джині, але він мовчав. — Твій хрещений батько, — сказала вона. Джоні був ошелешений.
— Він же ніколи ні з ким не розмовляє по телефону. Про що він говорив з тобою?
— Він сказав, щоб я допомогла тобі, — відповіла Джині. — Він сказав, що ти знову можеш набути слави, яку ти мав, сказав, що ти вже оклигуєш, але потребуєш людей, які б вірили в тебе. Я спитала, а чому, власне, я? І він відповів: тому, що ти батько моїх дітей. Він симпатичний стариган, хоч про нього й поширюють такі жахливі речі.
Вірджинія не любила телефонів і зняла в домі всі апарати, крім одного у спальні і ще одного на кухні. Зненацька задзвонив телефон у кухні. Джині пішла відповісти. Коли вона повернулась до вітальні, її обличчя не могло приховати Видиву.
— Це тобі, Джоні, — сказала вона. — Дзвонить Том Хейген. Каже, що має щось важливе.
Джоні пішов на кухню і взяв слухавку.
— Алло, Томе.
— Джоні, — говорив Том Хейген офіційним тоном, — Хрещений хоче, щоб я приїхав побачитися з тобою, дещо прояснити й допомогти тобі тепер, коли завершено роботу над фільмом. Він хоче, щоб я вилетів ранковим літаком. Ти б міг зустріти мене в Лос-Анджелесі? Мені треба вилетіти до Нью-Йорка того ж таки дня, отож тобі не доведеться марнувати вечір на мене.
— Добре, Томе, — сказав Джоні. — Тобі нема чого турбуватися за мій час. Залишайся на ніч, трохи розважишся. Я влаштовую вечірку, побачишся з кіношниками. — Джоні завжди робив такий жест, він не хотів, щоб люди, з якими ній колись жив «на одному кутку», думали, ніби він їх і соромиться.
— Дякую, — відповів Хейген, — але мені справді треба повернутися того ж таки дня. Гаразд, то ти зустрінеш ранковий рейс, що прилітає об одинадцятій тридцять з Нью-Йорка?
— Безперечно.
— Сам залишайся в машині, — порадив Хейген, — а хтось із твоїх людей хай припровадить мене від літака до машини.
— Добре, — відказав Джоні.
Він повернувся до вітальні, де Джині зустріла його допитливим поглядом.
— Мій Хрещений щось намислив, хоче допомогти мені, — пояснив їй Джоні. — Це ж він домігся хтозна-як цієї ролі для мене у фільмі. Але краще б він в інші справи не втручався.
Джоні знову розташувався на дивані. Почувався він страшенно втомленим.
— А чому б тобі не переспати в кімнаті для гостей, замість знову валандатись додому? — запитала його Джині — Поснідаєш з дітьми, і не треба буде їхати поночі додому. Мені ще не вистачало отут самій думати й переживати, як ти доїдеш, зрештою, це ж твій дім. Тобі не дошкуляє самотність?
— Я вдома майже не буваю, — відповів Джоні.
Вона засміялась і зауважила:
— Тоді ти змінився ненабагато. — Помовчала і сказала:
— То приготувати тобі спальню?
— А хіба я не можу переспати в твоїй? — запитав Джоні.
— Ні, — зашарівшись, відказала Джині. Вона посміхнулась до нього, він посміхнувся до неї. Вони залишались друзями.
Наступного ранку Джоні прокинувся пізно, він міг бачити це по сонячних зайчиках, що пробивались крізь спущені жалюзі. Так сонце світило лише після обіду.
— Гей, Джині, — крикнув він, — чи я ще не проспав сніданок?
Десь здалеку він почув її голос:
— Одну секунду.
Їй і справді вистачило секунди. Мабуть, у неї все було приготовлене і грілося в духовці, а таця стояла напохваті, бо ледь Джоні припалив свою першу сигарету, як двері спальні розчинились і його доньки вкотили столик із сніданком.
Вони обидві були такі гарні, що серце йому тьохнуло. Яснолиці, із жвавими цікавими очима, в яких світилося бажання прилащитися до нього. Із волоссям, заплетеним у старомодні довгі кіски, у старомодних платтячках, лакових білих черевичках вони стояли біля столика і чекали, поки він, погасивши сигарету, широко розкриє обійми і покличе їх. Дівчатка побігли до нього наввипередки. Він припав обличчям до їхніх свіжих запахущих щічок і поскородив їх бородою, та так, що донечки аж заверещали. У дверях спальні з'явилася Джині, вона підкотила столик із сніданком ближче, щоб ЕІН МІГ ЇСТИ, не встаючи з ліжка. Вона присіла біля нього на ліжку, наливала йому каву, намазувала маслом грінки. А дівчата сиділи на дивані і дивились на нього. Вони вже завеликі для того, щоб влаштовувати з ним бійки подушками чи підкидати їх на руках. Доньки вже змащують своє розкуйовджене волосся. О боже, майнуло йому, і не помітиш, як повиростають, і голлівудські негідники ганятимуть за ними.
Снідаючи, Джоні ділився з ними грінками і шинкою, дав їм відсьорбнути кави. Ця звичка залишилася ще з тих часів, коли він співав з джазом і рідко їв удома, дітям подобалися його невчасні снідання, під обідки чи ранкові підвечірки, їм подобалися страви — біфштекс із смаженою в олії картоплею о сьомій ранку або шинка з яєчнею пополудні.
Лише їхній матері та кільком його найближчим друзям було відомо, як він обожнював своїх дочок. Після розірвання шлюбу, коли Джоні пішов з дому, розлука з дітьми дошкуляла йому найбільше. Ні за що він так не боровся, и за право залишитися їхнім батьком. У досить своєрідний спосіб він дав Джині зрозуміти, що йому було б не до вподоби її нове одруження, і то не тому, що він ревнував її, а тому, що піклувався про своє батьківське становище. Він обставив виплату грошей такими фінансовими умовами, що їй було несказанно вигідніше не одружуватися. Вона могла мати коханців, але ті не повинні були й на гарматний постріл наближатися до її дому. Проте з цього боку він не мав жодного сумніву щодо Джині. Вона завжди була навдивовижу сором'язливою і несучасною щодо сексу. Голлівудські прихвосні залишилися з носом, коли почали усипатися навколо неї, вишукуючи фінансові умови їхнього розлучення та можливі вигоди для себе від її відомого на всю країну чоловіка.
Він не боявся, що Джині може помислити про замирення через те, що він запропонував переспати минулу ніч з нею. Ні він, ні вона не хотіли поновлювати шлюб. Вона розуміла його пожадливість до краси, його нестримний потяг до молоденьких дівчат, значно вродливіших за неї. Хто тільки не знав, що він переспав з усіма партнерками по зйомках принаймні раз. Його хлопчача привабливість була такою ж невідпорною для них, як їхня врода для нього.
— Тобі треба збиратися, — нагадала Джині. — Томів літак незабаром прилітає. — Вона шугонула дівчаток з кімнати.
— Атож, — відповів Джоні. — Між іншим, знаєш, я розлучаюсь. Знову буду вільний як вітер.
Вона спостерігала, як Джоні вдягався. Він завжди тримач свіжу білизну і одяг в її домі, відколи вони дійшли нової злагоди після весілля Конні Корлеоне.
— За два тижні Різдво, — нагадала Джині. — Мені розраховувати, що ти будеш з нами?
Вы читаете Хрещений Батько
