2. Пішли вони війною супроти Бераєма, царя содомського, супроти Біршаєма, царя гоморського, Шин'ава, царя Адми, Шемевера, царя цевоїмського, і супроти царя Белаю, котрий є Цоар.
3. Усі ці з'єдналися в долині Сіддім, це є [нині] море Солоне.
4. Дванадцять літ служили вони Кедор-Лаомерові, а тринадцятого року збунтувалися.
5. У чотирнадцятому році прийшов Кедор-Лаомер і царі, які з ним, і завдали поразки рефаїмам у Аштерот-Карнаїмі, зузам у Гамі, емімам у Шаве-Кір'ятаїмі.
6. І хореїв у горах їхніх Сеїрі, до Ел-Парану, що близько пустелі.
7. І, повернувшись звідти, вони прийшли до джерела Ен-Мішпату, котрий є Кадеш, і завдали поразки усій країні амаликитян, а також амореїв, що жили у Хаццон-Тамарі.
8. І вийшли цар содомський, цар гоморський, цар Адми, цар цевоїмський і цар Белаю, котрий є Цоар; і розпочали битву з ними в долині Сіддім,
9. Із Кедор-Лаомером, царем еламським, Тидалом, царем ґоїмським, Амрафелом, царем шинеарським, Арйохом, царем елласарським; чотири царі супроти п'яти.
10. А в долині Сіддім було багато смоляних ямищ. І царі содомський і гоморський, рятуючись втечею, попадали в них; а решта ховалася в горах.
11. [Переможці] забрали все майно Содому і Гомори, і увесь припас їхній, та й пішли.
12. І взяли Лота, небожа Аврамового, який мешкав у Содомі, та майно його і пішли.
13. І прийшов один із тих, що втік, і звістив Аврамові – євреєві, що жив тоді поблизу діброви Мамре амореянина, брата Ешколу і брата Анеру, котрі були спільниками Аврамовими.
14. Почувши, що небіж його попав у полон, Аврам озброїв [служників] своїх, народжених в домі його, триста вісімнадцять; і переслідував [супротивників] до Дана.
15. І, розділившись, [напав] на них уночі, сам і служники його, і завдав їм поразки, і переслідував їх до Хови, що ліворуч Дамаску.
16. І повернув усе майно і Лота, небожа свого, і майно його повернув, також і жінок і народ.
17. Коли він повертався після поразки Кедор-Лаомера і царів, котрі були з ним, цар содомський вийшов йому назустріч в долині Шаве, що [нині] долина Царська.
18. І Мелхиседек, цар салимський, виніс хліба і вина: а він був священиком Бога Всевишнього.
19. І благословив його, і сказав: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, Владики неба і землі;
20. І благословенний Бог Всевишній, котрий віддав ворогів твоїх в руки твої: І [Аврам] дав йому десяту частку від усього.
21. І сказав цар содомський Аврамові: – Віддай мені людей, а майно забери собі.
22. Але Аврам сказав цареві содомському: Підношу руку мою до Господа Бога Всевишнього, Владики неба і землі.
23. Що навіть нитки і ременя від взуття не візьму з усього твого, щоб ти не сказав: Я збагатив Аврама,
24. Окрім того, що з'їли підлітки, і окрім частки, яка належить людям, котрі ходили зі мною; Анер, Ешкол і Мамре хай візьмуть свою частку.
Буття 15
Виконання Заповіту:
обіцянка духовних нащадків.
1. Після цих подій було слово Господа до Аврама у видінні і сказано: Не бійся, Авраме; Я твій щит, нагорода твоя вельми зросте.
2. Аврам сказав: Господе, Боже! Що Ти даси мені? Я лишаюся бездітним; І керуючий у домі моєму, сей Елі-Езер (Бог поміч) із Дамаску.
3. І сказав Аврам: Отож, Ти не дав мені нащадків, і ось, домоправитель мій – спадкоємець мій.
4. І було слово Господнє до нього, і сказано: Не буде він, [Елі-Езер] твоїм спадкоємцем; але той, хто вийде із нутра твого, буде твоїм спадкоємцем.
5. І вивів його надвір, і сказав: Поглянь на небо і полічи зорі, якщо ти можеш їх порахувати. І сказав йому (Аврамові): Стільки буде у тебе нащадків.
6. Аврам повірив Господові, і Він зарахував йому те як праведність.
7. І сказав йому: Я – Господь, який вивів тебе з Ура Халдейського, щоб дати тобі землю оцю на володарювання.
8. Він сказав: Владико Господе! З якого знаку мені знати, що я буду володіти нею?
9. [Господь] сказав йому: Візьми Мені трирічну телицю і трирічну козу, трилітнього барана, горлицю і молодого голуба.
10. Він (Аврам) узяв усіх їх, розтяв їх навпіл, і поклав одну частину навпроти другої; лише птахів не розтяв.
11. І коли налетіли на трупи хижі птахи; Аврам відігнав їх.
12. При заході сонця міцний сон запопав Аврама; і ось, виповнив його жах і морок великий.
13. І сказав [Господь] Аврамові: Знай, що насіння твоє буде зайшлим на землі не своїй, і будуть рабами вони, і будуть пригнічувати їх чотириста літ.
14. Але Я звершу суд над народом, котрому вони будуть рабами; потому вони вийдуть із значним майном.
15. А ти відійдеш до батьків своїх у мирі, [і] будеш похований у старості добрій.
16. У четвертому поколінні вони повернуться сюди знову: бо [міра] беззаконня амореїв досі ще не виповнилася.
17. Коли зайшло сонце, і настала пітьма; ось, немовби дим із горна, і палаючий смолоскип пройшов між розтятими [тваринами].
18. Цього дня уклав Господь заповіта з Аврамом, сказавши: Нащадкам твоїм даю Я землю оцю, від ріки Єгипетської до великої річки, ріки Єфрату:
19. Кенеїв, кенізеїв, кадмонеїв,
20. хеттеїв, періззеїв, рефаїмів,
21. амореїв, ханаанеїв, ґірґашеїв і евусеїв.
Буття 16
Народження Ізмаїла.
Вы читаете Біблія
×