17. Коли ж вивели їх геть, [то один із них] сказав: Рятуй душу свою, не озирайся назад, і не зупиняйся на околиці оцій, рятуйся на горі, щоб тобі не загинути.
18. Проте Лот сказав їм: Ні, Владико!
19. Ось служник Твій знайшов у Твоїх очах ласку, і велика Твоя милість, яку вчинив Ти мені, порятувавши моє життя, але я не можу рятуватися на горі, аби не спіткало мене лихо, і щоб мені не вмерти.
20. Ось, ближче бігти до цього міста, щоб сховатися, і воно невелике. Дозвольте мені втікти туди, щоб збереглося моє життя.
21. І сказав йому [Господь] : Ось, на догоду тобі Я вчиню це: Не знищу місто, про яке ти говориш.
22. Поспішай, рятуйся там, бо Я не можу вчинити діла, доки ти не прийдеш туди; тому й назване те місто: Цоар.
23. Сонце зійшло над землею, і Лот прийшов до Цоару.
24. І пролив Господь на Содом і Гомору дощем сірку й вогонь – від Господа з неба.
25. І винищив міста оці, всю околицю, і всіх мешканців міст цих, і рослини землі.
26. А [дружина] Лотова озирнулася позаду в нього, і вчинилася соляним стовпом.
27. І звівся Авраам рано-вранці і [подався] на місце, де стояв перед Господом.
28. І глянув на Содом та Гомору, і на увесь обшир околиці, і побачив: Ось, дим здіймається від землі, як дим з печі.
29. І було, коли Бог винищував міста округи цієї, згадав Бог про Авраама, і вислав Лота із місцини загибелі, коли винищував міста, в котрих жив Лот.
30. І вийшов Лот із Цоару, і почав жити в печері, і з ним дві доньки його, тому що боявся жити в Цоарі.
31. І сказала старша молодшій: Батько наш старий; і нема чоловіка на землі, котрий увійшов би до нас за звичаєм всієї землі.
32. Тож напоїмо батька нашого вином, і переспимо з ним, і відродимо од батька племено наше.
33. І напоїли батька свого вином тієї ночі; і увійшла старша, і зляглася з батьком своїм: а він не знав, коли вона зляглася, і коли підвелася.
34. Другого дня старша сказала молодшій: Ось, я спала з батьком моїм; напоїмо його вином також цієї ночі; і ти увійди, спи з ним, і відродимо од батька нашого плем'я.
35. І напоїли батька свого вином також цієї ночі; і зайшла молодша і зляглася з ним, і він не знав, коли вона зляглася і коли підвелася.
36. І завагітніли обидві дочки Лотові від батька свого.
37. І народила старша сина, і назвала йому ім'я: Моав. Він батько моавитян донині.
38. І молодша також народила сина, і назвала ім'я йому: Бен-Аммі. Він батько аммонійців донині.
Буття 20
Авраам виявляє слабкість в Ґерарі.
1. Авраам піднявся звідти на південь, і оселився поміж Кадешем і між Шуром; і був деякий час у Ґерарі.
2. І сказав Авраам про Сарру, дружину свою: Вона сестра моя. І послав Авімелех, цар ґерарський, і взяв Сарру.
3. І прийшов Бог до Авімелеха вночі уві сні, і сказав йому: Ось, ти помреш за жінку, котру ти взяв; бо вона має чоловіка.
4. Тим часом, Авімелех не підходив до неї, і сказав: Владико! Невже Ти погубиш також безневинний народ?
5. Чи не сам він мені сказав: Вона – сестра моя? І вона сама сказала: Він брат мій. Я вчинив це від щирого серця мого і з чистотою рук моїх.
6. І сказав йому Бог уві сні: І Я знаю, що ти вчинив це від щирого серця твого, і Я не допустив тебе до гріха переді Мною; тому Я не дав тобі торкнутися до неї.
7. А тепер поверни дружину чоловікові: бо він пророк, і помолиться заради тебе, і ти будеш живий; а якщо не повернеш, то знай, що неодмінно помреш ти, і всі твої.
8. І підвівся Авімелех рано вранці, і прикликав усіх служників своїх, і переказав усі слова ці у вуха їхні, і люди ці дуже злякалися.
9. І покликав Авімелех Авраама, і сказав йому: Що ти з нами вчинив? Чим я згрішив супроти тебе, що ти навів було на мене і на царство моє великий гріх? Ти вчинив зі мною таку річ, котрої не чинять.
10. І сказав Авімелех Авраамові: Що ти мав на увазі, коли вдався до такої речі?
11. Авраам сказав: Я вважав, що немає на цьому місці страху Божого, і вб'ють мене за дружину мою.
12. Проте вона й справді сестра мені; вона – донька мого батька, лише не дочка матері моєї, і стала моєю дружиною.
13. Коли Бог повів мене мандрувати з дому батька мого, то я сказав їй: Вчини зі мною цю милість, до якого місця ми не прийдемо, скрізь говори про мене: Це брат мій.
14. І взяв Авімелех дрібної і великої скотини, і служників і служниць, і дав Авраамові; і повернув йому Сарру, дружину його.
15. І сказав Авімелех: Ось, земля моя перед тобою; живи, де тобі мило,
16. І Саррі сказав: Ось, я дав братові твоєму тисячу [шеклів] срібла; ось, це тобі покривало для очей перед усіма, котрі з тобою, і перед усіма ти виправдана.
17. І помолився Авраам Богові, і зцілив Бог Авімелеха, і дружину його, і служниць його, і вони почали народжувати.
18. Бо замкнув Господь усіляке лоно в домі Авімелеха за Сарру, дружину Авраамову.
Буття 21
Народження Ісаака.
1. І провідав Господь Сарру, як сказав; і вчинив Господь Саррі, як обіцяв.
2. Сарра завагітніла, і породила Авраамові сина в старості його о тій порі, про котру говорив йому Бог.
3. І назвав Авраам ім'я синові своєму, народженому в нього, котрого народила йому Сарра: Ісаак.
4. І обрізав Авраам Ісаака, сина свого, восьмого дня, як заповідав йому Бог.
5. Авраамові було сто літ, коли народився у нього Ісаак, син його.
Вы читаете Біблія
×