Біблія

19. І повернувся Авраам до служників своїх, і підвелися, і пішли разом до Беер-Шеви; і жив Авраам у Беер-Шеві.
20. Після цих подій Авраамові звістили, сказавши: Ось, і Мілка породила Нахорові, братові твоєму, синів:
21. Уца, первістка його, Буза, брата йому, Кемуїла, батька Арамового,
22. І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа і Бетуїла.
23. Від Бетуїла народилася Ревека. Восьмеро цих породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.
24. І наложниця його, йменням Реума, також породила Теваха, і Ґахама, Тахаша і Мааху.
Буття 23
Смерть Сарри та її похорон.
1. Життя Сарриного було сто двадцять сім літ: [ось] літа Сарриного життя.
2. І вмерла Сарра в Кір'ят-Арбі, що [нині] Хеврон, на землі ханаанській. І прийшов Авраам ридати по Саррі й оплакувати її.
3. І відійшов Авраам од небіжчиці своєї, і казав синам Хетовим, і говорив:
4. Я у вас зайшлий і поселець. Дайте мені у власність місце [для гробу] між вами, щоб мені небіжчицю мою поховати від очей моїх.
5. Сини Хета відповідали Авраамові, і сказали йому:
6. Послухай нас, володарю наш; ти князь Божий серед нас; у кращому із наших поховальних місцин поховай небіжчицю твою; ніхто з нас не відмовиться надати тобі поховальне місце, для похорону небіжчиці твоєї.
7. Авраам підвівся, і вклонився народові землі тієї, синам Хетовим;
8. І говорив їм, і сказав: Якщо ви згодні, щоб я поховав небіжчицю мою, то послухайте мене, попросіть за мене Ефрона, сина Цохарового,
9. Щоб він віддав мені печеру Махпелу, котра у нього в кінці поля його, щоб за добру ціну віддав її мені посеред вас, у власність для гробу.
10. А Ефрон сидів посеред синів Хетових; і відповідав Ефрон хеттеянин Авраамові при синах Хетових і при всіх, що входили у браму міста його, і сказав:
11. Ні, мій володарю, послухай мене. Я даю тобі поле і печеру, котра на ньому, даю тобі, перед очима синів народу мого даю тобі її, поховай небіжчицю твою.
12. Авраам поклонився народові землі тієї,
13. І говорив Ефронові голосно при народові землі тієї, і сказав: Якщо послухаєш мене, я даю тобі за поле срібло: Візьми у мене, і я поховаю там небіжчицю мою.
14. Ефрон відповідав Авраамові і сказав йому:
15. Володарю мій! Послухай мене: Земля [коштує] чотириста шеклів срібла; для мене і для тебе – що це? Поховай небіжчицю твою.
16. Авраам вислухав Ефрона; і відважив Авраам Ефронові срібла, скільки він оголосив при синах Хетових: чотириста шеклів срібла, які у вжитку в купців.
17. І стало поле Ефронове, котре при Махпелі, навпроти Мамре, поле і печера, котра на ньому, і всі дерева, які на полі, у всіх межах його довкола,
18. Володінням Авраамовим перед очима синів Хета, при всіх, що входили у браму міста його.
19. Після цього Авраам поклав Сарру, дружину свою, в печері поля в Махпелі, навпроти Мамре, що [нині] Хеврон, на землі ханаанській.
20. Отак дісталося Авраамові від синів Хетових поле і печера, яка на ньому, у власність для похорон.
Буття 24
Ревека, наречена Ісаакова.
1. Авраам був уже старий і в літах похилих. Господь благословив Авраама у всьому.
2. І сказав Авраам служникові своєму, старшому в домі його, що наглядав за тим, що в нього було: Поклади руку твою під стегно моє,
3. І присягайся мені Господом Богом неба і Богом землі, що ти не візьмеш синові моєму дружини із дочок ханаанських, серед яких я живу.
4. Але підеш на землю мою, на батьківщину мою, і візьмеш дружину синові моєму Ісаакові.
5. Служник сказав йому: Можливо, не захоче дівчина йти зі мною на цю землю, то чи мушу я повернути сина твого на землю, з котрої ти вийшов?
6. Авраам сказав йому: Бережися, не повертай сина мого туди.
7. Господь, Бог неба, який узяв мене з дому батька мого і від землі народження мого, котрий говорив мені, і котрий клявся мені, кажучи: Потомству твоєму дам оцю землю, Він пошле Ангела Свого перед тобою, і ти візьмеш дружину синові моєму звідти.
8. А якщо не захоче дівчина йти з тобою, ти будеш вільний од цієї клятви моєї; тільки сина мого не лишай там.
9. І поклав служник руку свою під стегно Авраамове, господаря свого, і присягався йому за це.
10. І взяв служник із верблюдів господаря свого десять верблюдів і пішов. У руках у нього були також усілякі скарби господаря його. Він підвівся і пішов у Месопотамію, до міста Нахора.
11. І залишив верблюдів поза містом, біля криниці води, надвечір, о тій порі, коли виходять жінки по воду.
12. І сказав (служник): Господе, Боже господаря мого Авраама! Пошли [її] сьогодні назустріч мені і даруй милість господареві моєму Авраамові.
13. Ось, стою я біля джерела води, і доньки мешканців міста виходять черпати воду;
14. І дівчина, котрій я скажу: Нахили глечика свого, я нап'юся, і котра скаже: Пий, я також ще й верблюдам твоїм дам води, – оце та, яку Ти призначив служникові Твоєму Ісаакові; з цього я знатиму, що Ти даруєш милість господареві моєму.
15. Ще не перестав він говорити, аж ось, вийшла Ревека, котра народилася від Бетуїла, сина Мілки, дружини Нахора, брата Авраамового, і глечик її на плечі в неї.
16. Юнка [була] прегарна видом, діва, якої не спізнав чоловік. Вона зійшла до джерела, виповнила глечика та й подалася вгору.
17. І побіг служник (Авраамів) назустріч їй, і сказав: Дай мені випити трішки води із глечика твого.
18. Вона сказала: Напийся, мій пане! І відразу опустила глека свого на руку свою і напоїла його.
19. І, коли напоїла його, сказала: Я почну черпати для верблюдів твоїх, доки не нап'ються.