Біблія

6. І сказала Сарра: Не гаразд учинив зі мною Бог: Всі, хто почує про мене, будуть сміятися з мене.
7. І сказала: Хто сказав би Авраамові: Сарра буде годувати дітей персами? Тому що в старості його я народила сина.
8. Дитятко виросло, і віднято від грудей; і Авраам учинив значний бенкет того дня, коли Ісаака віднято од грудей.
9. І побачила Сарра, що син Аґарі єгиптянки, котрого вона народила Авраамові, насміхається.
10. І сказала Авраамові: Вижени цю рабиню і сина її; бо не успадкує син рабині цей з сином моїм Ісааком.
11. І видалося це Авраамові вельми неприємним заради сина його.
12. Але Бог сказав Авраамові: Не засмучуйся, заради сина і рабині твоєї; у всьому, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її; бо за Ісааком найменується твоє потомство.
13. І від сина рабині я виведу народ, бо він насіння твоє.
14. Авраам підвівся удосвіта і взяв хліба та бурдюк води, і дав Аґарі, завдавши їй на плечі, і хлопця, й відпустив її. Вона пішла й заблукала в пустелі Беер-Шева.
15. І не стало води в бурдюкові, і вона залишила хлопчика під одним кущем.
16. І пішла, сіла віддалік, на відстані пострілу з лука. Бо вона сказала: Не хочу бачити смерти сина. І присіла вона та й заголосила, плачучи.
17. І почув Бог голос хлопчика; і Ангел Божий з неба озвався до Аґарі, і сказав їй: Що з тобою, Аґаре? Не бійся; Бог почув голос хлопчика звідти, де він залишився.
18. Підведися, підведи сина, і візьми його за руку; бо Я утворю від нього великий народ.
19. І Бог відкрив очі її, і вона побачила криницю з водою, і пішла, виповнила бурдюк водою, і напоїла сина.
20. І Бог був з хлопчиком; і він виріс, і почав жити в пустелі, і став стрільцем із лука.
21. Він жив у пустелі Паран; і мати його взяла йому дружину із землі єгипетської.
22. І було о тій порі, Авімелех із Піхолом, начальником його війська, сказав Авраамові: З тобою Бог у всьому, що б ти не робив.
23. І тепер присягнися мені отут Богом, що ти не образиш ні мене, ні сина мого, ні внука мого, і, як я приязно чинив з тобою, так і ти будеш чинити зі мною і з краєм, в котрому ти загостив.
24. І сказав Авраам: Я присягаюся.
25. І Авраам дорікав Авімелехові за криницю з водою, яку забрали служники Авімелехові.
26. Авімелех сказав: Не знаю, хто це вчинив, і ти не сказав мені; я навіть не чув [про таке] донині.
27. І взяв Авраам дрібної і великої худоби, і дав Авімелехові, і обидва вони уклали угоду.
28. І поставив Авраам сім ягниць від [череди] дрібної скотини окремо.
29. Авімелех на це сказав Авраамові; нащо тут оці сім ягниць, котрих ти відокремив?
30. [Він] сказав: Сім ягниць цих візьми від руки моєї, щоб вони були мені свідченням, що це я викопав оцей колодязь.
31. Тому й назвав він цю місцину: Беер-Шева, бо саме тут обидва вони присягались.
32. І склали угоду у Беер-Шеві. І підвівся Авімелех, і Піхол, начальник війська його, і повернулися на землю Филистимську.
33. І посадив [Авраам] при Беер-Шеві діброву, і прикликав там ймення Господа, Бога вічного.
34. І жив Авраам на землі филистимській, як мандрівник, багато днів.
Буття 22
Принесення в пожертву Ісаака.
1. І було, після цих подій Бог випробував Авраама, і сказав йому: Аврааме! Він відказав: Ось я!
2. [Бог] сказав: Візьми [сина] твого, єдиного твого, котрого ти любиш, Ісаака; І піди на землю Морія, і там принеси його в усеспалення на одній з гір, про яку Я тобі скажу.
3. Авраам підвівся рано-вранці, осідлав свого віслюка, узяв із собою двох юнаків своїх та Ісаака, сина свого; нарубав дров для всеспалення, і рушив на місце, про котре сказав йому Бог.
4. Третього дня Авраам підніс очі свої, і побачив це місце здалеку.
5. І сказав Авраам юнакам своїм: Зупиніться ось тут із віслюком; а я та син підемо туди і поклонимося, і повернемося до вас.
6. І взяв Авраам дрова для всеспалення, і поклав на Ісаака, сина свого; узяв до рук вогонь (жару) і ножа, і пішли обидва разом.
7. І почав Ісаак говорити, Авраамові, батькові своєму, і сказав: Батьку мій! Він одказав: Ось я, сину мій. Він сказав: Ось вогонь, а оце дрова, а де ж ягня для всеспалення?
8. Авраам сказав: Бог обере Собі ягнятко для всеспалення, сину мій. І йшли [далі] удвох разом.
9. І прийшли на місце, про котре сказав йому Бог; і влаштував там Авраам жертовника, розіклав дрова, і, зв'язавши сина, поклав його на жертовника – зверху на дрова.
10. І простягнув Авраам руку свою і взяв ножа, щоби уразити сина свого.
11. Але Ангел Господній озвався до нього з неба і сказав: Аврааме! Аврааме! Він сказав: Тут я!
12. [Ангел] сказав: Не занось руки твоєї на юнака і не роби з ним нічого; бо тепер Я знаю, що боїшся ти Бога, і не пошкодував сина твого, єдиного твого, для Мене.
13. І підніс Авраам очі свої і побачив: Ось, позаду баран, що заплутався в чагарнику рогами своїми. Авраам пішов, упіймав барана, і приніс його для всеспалення замість сина свого.
14. І назвав Авраам ім'я місцині цій: Єгова-Іре. Тож [і] нині кажуть: На горі Господній з'ясується.
15. І вдруге покликав Авраама Ангел Господній з неба,
16. І сказав: Мною клянуся, говорить Господь, що, оскільки ти вчинив це діяння і не пошкодував сина, єдиного твого,
17. То Я, благословляючи, благословлю тебе, і, множачи, примножу насіння твоє, мов зорі небесні, і, як пісок на березі моря; і оволодіє потомство твоє містами ворогів своїх;
18. І благословляться в потомстві твоєму всі народи землі за те, що ти підкорився голосові Моєму.