Біблія

31. І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, внука свого, і Сару, невістку свою, дружину Аврама, сина свого, і вийшов з ними з Ура Халдейського, щоби простувати до землі ханаанської; але, дійшовши до Харана, вони зупинилися там.
32. І було днів життя Тераха двісті п'ять літ, і вмер Терах в Харані.
Буття 12
Обітниці. Від покликання Аврама до законотворення.
Четвертий заповіт Бога з людиною.
1. І сказав Господь Аврамові: Вийди із землі твоєї, від родичів твоїх, із домівки батька твого, на землю, котру Я вкажу тобі.
2. І Я утворю від тебе великий нарoд, і благословлю тебе, і звеличу ім'я твоє, і будеш ти в благословенні.
3. Я благословлю благословляючих тебе, і злоязиких на тебе прокляну; і благословляться в тобі усі племена земні.
4. І пішов Аврам, як сказав йому Господь; і з ним пішов Лот. Аврамові було вже сімдесят п'ять літ, коли вийшов з Харану.
5. І взяв Аврам з собою Сару, дружину свою, Лота, сина брата свого, і весь маєток, котрого вони надбали, і всіх людей, яких вони мали в Харані, і вийшли, щоби йти на землю ханаанську; і прийшли на землю ханаанську.
6. І пройшов Аврам по цій землі до місця Сихема, до діброви Мамре. На цій землі тоді [проживали] ханаанеї.
7. І з'явився Господь Аврамові, і сказав: Нащадкам твоїм віддам Я землю цю. І спорудив [він] там жертовника Господові, котрий з'явився йому.
8. Звідти рушив він до гори, на схід від Бет-Ели; і поставив шатро своє [так], [що від] нього Бет-Ел (дім Божий) [був] на захід, а Гай на схід; і спорудив там жертовника Господові і прикликав ймення Господнє.
9. І підвівся Аврам, і продовжував рухатися на південь.
10. І був голод на тій землі. І зайшов Аврам у Єгипет, пожити там; бо посилився голод на тій землі.
11. А коли він наближався до Єгипту, то сказав Сарі, дружині своїй: Ось, я знаю, що ти жінка, пречудова з виду;
12. І коли єгиптяни побачать тебе, то скажуть: Це дружина його, і вб'ють мене, а тебе залишать живою.
13. Скажи, будь ласка, що ти мені сестра, щоб мені добре було заради тебе, і щоб жива була душа моя через тебе.
14. І сталося, коли прийшов Аврам до Єгипту, єгиптяни побачили, що вона жінка вельми гарна;
15. Побачили її також вельможі фараонові та й розхвалили її фараонові; і взяли її до покоїв фараонових.
16. І Аврамові добре було заради неї; і була в нього дрібна і велика скотина, і віслюки, і раби, і рабині, і лошаки, і верблюди.
17. Але Господь уразив тяжкими карами фараона і дім його за Сару, дружину Аврамову.
18. І прикликав фараон Аврама, і сказав: Що ти оце вчинив зі мною? Для чого не сказав мені, що вона дружина твоя?
19. Для чого ти сказав: Вона сестра моя? І я взяв її собі за дружину. І тепер ось дружина твоя, візьми і йди геть.
20. І звелів фараон людям, і провели його (Аврама) і дружину його, і все, що в нього було.
Буття 13
Повернення Аврама з Єгипту,
і спорудження ним жертовника.
1. Пішов Аврам з Єгипту, сам і дружина його, і всі, що у нього були, і Лот з ним, на південь.
2. І був Аврам дуже заможний скотиною, сріблом і золотом.
3. І продовжував він переходи свої від півдня до Бет-Елу, до кінця, де передніше було шатро його поміж Бет-Елом і між Гаєм,
4. До місця жертовника, котрого він спорудив там на початку; і там прикликав Аврам ймення Господнє.
5. І в Лота, котрий ходив з Аврамом, також була дрібна і велика скотина, і шатра.
6. І затісна була земля для них, щоб жити разом, бо їхнє майно було завелике, тому вони не мали змоги жити разом.
7. І була суперечка поміж пастухами скотини Аврамової і між пастухами скотини Лотової; ханаанеї і періззеї жили тоді на тій землі.
8. І сказав Аврам Лотові: Я благаю тебе, нехай не буде суперечок між мною і тобою, і поміж пастухами моїми і пастухами твоїми, бо ми родичі.
9. Але чи не вся земля перед тобою? Я благаю – відділися од мене. Якщо ти ліворуч, то я – праворуч; якщо ти праворуч, то я – ліворуч.
10. Лот звів свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що вона перед тим, як винищив Господь Содом і Гомору, вся до Цоару зрошувалася водою, як сад Господній, як земля єгипетська.
11. І вибрав собі Лот всю околицю Йорданську, рушив Лот на схід. І відділився один від одного.
12. Аврам почав жити на землі ханаанській; а Лот почав жити в містах околичних, і розгорнув шатра до Содому.
13. Мешканці содомські були гнівливі і вельми грішили перед Господом.
14. І сказав Господь Аврамові, потому, як Лот відділився од нього: Зведи очі твої, і з місця, на якому ти нині, поглянь на північ, і на південь, і на схід, і на захід.
15. Бо всю землю, котру ти бачиш, тобі дам Я і нащадкам твоїм навіки.
16. І вчиню нащадків твоїх, як пісок земний; якщо хтось може порахувати пісок земний, то нащадки твої будуть пораховані.
17. Підведися, пройдися землею цією у довжину і в ширину її: бо Я тобі дам її.
18. І згорнув Аврам шатра, і пішов, і поселився біля діброви Мамре, що в Хевроні; і спорудив там жертовника Господові.
Буття 14
Аврам звільняє Лота.
1. І було за днів Амрафела, царя шинеарського, Арйоха, царя елласарського, і Кедор-Лаомера, царя еламського, і Тидала, царя Ґоїму;