1. Але Сара, дружина Аврамова, не народжувала йому. У неї була служниця єгиптянка, на ймення Аґар.
2. І сказала Сара Аврамові: Ось, Господь замкнув лоно моє, щоб мені не народжувати; я благаю тебе, увійди до служниці моєї: Може, я буду мати дітей від неї. Аврам підкорився словам Сари.
3. І взяла Сара, дружина Аврамова, служницю свою, єгиптянку Аґар, після десяти років перебування Аврамового на землі ханаанській, і віддала її Аврамові, чоловікові своєму, в дружину.
4. Він увійшов до Аґарі, і вона завагітніла. А коли побачила, що зачала, вона почала зневажати господиню свою.
5. І сказала Сара Аврамові: За образу мою ти завинив; я віддала служницю мою в обійми твої; а вона, відчувши вагітність, почала зневажати мене; хай Господь буде суддею поміж мною і між тобою.
6. Аврам сказав Сарі: Ось, служниця твоя у твоїх руках; вчиняй з нею, що хочеш. І Сара почала пригнічувати її (Аґар), і вона вдалася до втечі від лиця її.
7. І знайшов її Ангел Господній біля джерельця води в пустелі, коло джерела по дорозі в Суру.
8. І сказав їй: Аґаре, служнице Сарина! Звідки ти прийшла, і куди ти йдеш? Вона сказала: Я втікаю од лиця Сари, господині моєї.
9. Ангел Господній сказав їй: Повернися до господині своєї і підкорися їй.
10. І сказав їй Ангел Господній: Примножуючи, розмножу потомство твоє так, що неможливо буде й порахувати його через таку безліч.
11. І ще сказав їй Ангел Господній: Ось, ти вагітна, і народиш сина, і назвеш йому ім'я: Ізмаїл; бо почув Господь страждання твоє.
12. Він буде [поміж] людьми, мов дикий віслюк; руки його на всіх, і руки всіх на нього; жити буде він у присутності братів своїх.
13. І [назвала] Аґар Господа, котрий говорив до неї, [цим] іменням: Ти Бог, який бачить мене. Бо сказала вона: Чи могла я також бачити тут Того, що бачить мене?
14. А тому джерельце те називається: Беер-Лахай-Роі. Воно знаходиться між Кадешем і поміж Баредом.
15. Аґар народила Аврамові сина; і назвав [Аврам] ім'я синові своєму, вродженому від Аґарі: Ізмаїл.
16. А було Аврамові вісімдесят шість літ, коли Аґар народила Аврамові Ізмаїла.
Буття 17
Бог Ель-Шаддай - Господь Всемогутній.
1. Аврамові було вже дев'яносто дев'ять літ, і Господь постав перед Аврамом і сказав йому: Я Бог Всемогутній; ходи переді мною і будь бездоганний;
2. І укладу Заповіта Мого поміж Мною і тобою і вельми, вельми розмножу тебе.
3. І впав Аврам лицем своїм до землі, а Бог продовжував говорити до нього, і сказав:
4. Я – ось заповіт Мій з тобою: Ти будеш батьком багатьох народів.
5. І не будеш ти надалі зватися Аврамом; але буде тобі ім'я: Авраам; бо Я зроблю тебе батьком багатьох народів.
6. І вельми, вельми розплоджу тебе, і породжу від тебе народи, і царі вийдуть від тебе.
7. І поставлю Заповіта Мого поміж Мною і тобою і поміж нащадками твоїми після тебе в родах їхніх, заповіта вічного в тому, що Я буду Богом твоїм і нащадків твоїх після тебе.
8. І дам тобі і нащадкам твоїм після тебе землю, котрою ти мандруєш, всю землю Ханаанську, у володіння вічне; і буду їм Богом.
9. І сказав Бог Авраамові: А ти збережи заповіта Мого, ти і нащадки твої після тебе в поколіннях їхніх.
10. Це є заповіт Мій, котрого ви [мусите] дотримуватися поміж Мною і поміж вами і поміж нащадками твоїми після тебе: Нехай же буде у вас обрізана кожна чоловіча стать.
11. Обрізайте крайню плоть вашу: і це буде знаменням заповіту поміж Мною і вами.
12. Восьмого дня від народження нехай буде обрізане у вас у поколіннях ваших всіляке [немовля] чоловічої статі, народжене в домі і куплене за срібло у якого-небудь чужинця, котрий не від роду твого.
13. Неодмінно хай буде обрізаний народжений в домі твоєму і куплений за срібло твоє, і буде заповіт Мій на тілі вашому заповітом вічним.
14. А необрізаний чоловічої статі, котрий не обріже крайньої плоті своєї, винищиться душа та з народу свого; [бо] він порушив заповіта Мого.
15. І сказав Господь Авраамові: Сару, дружину твою, не називай Сарою, але нехай буде ім'я їй: Сарра.
16. Я благословлю її, і дам тобі від неї сина. Благословлю її, і утворяться (вийдуть) від неї народи, і царі народів вийдуть від неї.
17. І впав Авраам на лице своє, і засміявся, і сказав у серці своєму собі: Невже від столітнього буде син? І Сарра, дев'яносторічна, невже народить?
18. І сказав Авраам Богові: О, хоча б Ізмаїл жив перед Тобою!
19. А Бог сказав: Якраз Сарра, дружина твоя, народить тобі сина, і ти назвеш його ім'ям: Ісаак; і укладу заповіта Мого з ним заповітом вічним, [і] нащадками його після нього.
20. І про Ізмаїла Я почув од тебе: Ось, Я благословлю його, і вчиню його плідним, і вельми, вельми розмножу; дванадцять князів народиться від нього; і Я утворю від нього великий народ.
21. Проте заповіта Мого укладу з Ісааком, котрого народить тобі Сарра о цій же порі наступного року.
22. І перестав Бог говорити з Авраамом; І відійшов од нього.
23. І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх народжених у домі своєму, і всіх куплених за срібло своє, всю чоловічу стать людей дому Авраамового, і обрізав крайню плоть їхню того ж таки дня, як сказав йому Бог.
24. Авраамові було дев'яносто дев'ять літ, коли була обрізана крайня плоть його.
25. А Ізмаїл, син його, мав тринадцять літ, коли була обрізана крайня плоть його.
26. Того ж таки дня обрізані були Авраам і Ізмаїл, син його.
27. І з ним обрізана була вся чоловіча стать дому його, народжені в домі і куплені за срібло у чужинців.
Буття 18
Авраам - друг Божий.
1. І постав перед ним Господь у діброві Мамре, коли він сидів при вході до шатра, в пору спеки полудневої.
2. Він підніс очі свої, глянув, і ось, три мужі стояли навпроти нього. Забачивши, він побіг їм назустріч від шатра, і вклонився до землі.
Вы читаете Біблія
×