Біблія

27. І Манасія не вигнав [мешканців] Бет-Шеану та залежних від нього міст, і Таанаху та залежних від нього міст, і мешканців Дору, та залежних від нього міст, і мешканців Ївлеаму та залежних від нього міст, і мешканців Меґіддо та залежних від нього міст, і лишилися ханаанеї жити в цім краю.
28. Коли Ізраїль став на силі, тоді примусив він ханаанеїв приносити данину, але вигнати, не вигнав їх.
29. І Єфрем не прогнав ханаанеїв, що мешкали в Ґезері, – і жили ханаанеї серед них у Ґезері.
30. І Завулон не прогнав мешканців Кітрону і мешканців Нагалолу, і жили ханаанеї серед них і платили їм данину.
31. І Асир не вигнав мешканців Акко і мешканців Сидону і Ахлаву, Ахзіву і Хелби, і Афіку, і Рехову.
32. І мешкали асирити серед ханаанеїв, мешканців землі тієї, бо вони не прогнали їх.
33. І Нефталим не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, і жив серед ханаанеїв, мешканців землі тієї; і мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату платили йому данину,
34. І чинили опір амореї синам Дановим у горах; бо не пускали їх сходити на долину.
35. І лишилися амореї жити на горі Херес, в Айялоні та в Шаалевімі, але рука дому Йосипового здолала [амореїв], і стали вони приносити данину їм.
36. А рубежі аморейські – від Маале-Акраббім, і від скелі та вище.
Судді 2
1. І піднявся Ангел Господній з Ґілґалу до Бохіму, і сказав: Я вивів вас із Єгипту і ввів вас на землю, про котру присягався батькам вашим [– дати вам], і сказав: Я не порушу заповіту Мого з вами повік.
2. І ви не приставайте на спілку з мешканцями цієї землі; жертовники їхні поруйнуйте. Та ви не дослухалися голосу Мого. Що ви оце вчинили?
3. І тому кажу Я: Не прожену їх од вас, і будуть вони вам зашморгом, і боги їхні будуть для вас пасткою.
4. Коли Ангел Господній промовив слова оці всім синам Ізраїля, то народ зчинив крик і заплакав.
5. А тому й називають те місце Бохім (плакучі). Там принесли вони пожертву Господові.
6. Коли Ісус відпустив народ, рушили сини Ізраїля, кожний до свого наділу, щоб дістати у спадок землю,
7. Тоді народ служив Господові упродовж усіх днів Ісуса, і в усі дні старшин, котрих життя тривало після Ісуса і котрі бачили всі великі діяння Господні, котрі Він учинив Ізраїлеві,
8. Та коли помер Ісус, син Навинів, служник Господній, маючи сто десять літ,
9. І поховали його в межах спадку його в Тімнат-Хересі, на Єфремовій горі, на північ від пагорба Ґааш.
10. І коли все покоління прилучилося до своїх батьків, і постало після них друге покоління, котре не відало Господа і діянь Його, котрі Він учиняв Ізраїлю,
11. Тоді сини Ізраїля почали чинити лихе перед очима у Господа, і почали служити Ваалові,
12. Залишили Господа, Бога батьків своїх, Котрий вивів їх із єгипетської землі, і навернулися до інших богів, богів народів, що оточували їх, і поклонялися їм і спонукали Господа гніватися.
13. Залишили Господа, і почали служити Ваалові та Астарті.
14. І спалахнув гнів Господній на Ізраїля, і віддав їх в руки грабіжників, і грабували їх; і віддав їх у руки ворогів, що оточували їх, і не могли вже устояти перед ворогами своїми.
15. Куди вони не пішли б, рука Господня скрізь чинила їм лихе, як говорив їм Господь і як присягався їм Господь. І було їм вельми тісно.
16. Проте настановив [їм] Господь суддів, котрі рятували їх від рук грабіжників їхніх.
17. Але й суддям вони не корилися, а блудодіяли за іншими богами і поклонялися їм, і притьмом ухилялися від шляху, котрим ходили їхні батьки, підкоряючись заповідям Господнім. Вони так не чинили.
18. Коли Господь настановляв їм суддів, то Сам Господь був із суддею і рятував їх од ворогів їхніх – упродовж усіх днів того судді: тому що жалів [їх] Господь, чуючи стогін їхній через тих, що пригноблювали і утискали їх.
19. Проте тільки-но вмирав суддя, вони знову учиняли гидкіше батьків своїх, схилялися до інших богів, служили і поклонялися їм. Не відступалися од справ своїх і від упертого шляху свого.
20. І спалахнув гнів Господній на Ізраїля, і сказав Він: За те, що народ цей переступив заповіта Мого, котрого Я залишив батькам їхнім, і не підкоряються голосові Моєму,
21. Я не буду вже проганяти від них жодного з отих народів, котрі залишив Ісус, коли помирав,
22. Щоб Я міг випробувати Ізраїля: чи будуть вони дотримуватися шляху Господнього і ходити по ньому, як дотримувалися батьки їхні, чи ні?
23. І тому залишив Господь народи ці, і не прогнав їх невдовзі, і не віддав їх у руки Ісуса.
Судді 3
1. Ось ті народи, котрих залишив Господь, щоб випробувати ними ізраїльтян, всіх, навіть тих, котрі не відали про всі війни ханаанські,
2. Для того лише, щоб знали і навчилися війни наступні покоління синів Ізраїля, які передніше не знали її:
3. П'ятеро володарів филистимських, усі ханаанеї, сидоняни, і хіввеяни, які мешкали на горі Ливан, від гори Баал-Гермон аж до входу в Гамату.
4. І були вони [залишені] на випробування ними Ізраїля, щоб спізнати, чи слухняні вони заповідям Господнім, котрі Він заповідав батькам їхнім через Мойсея.
5. І жили сини Ізраїля серед ханаанеїв, хеттеїв, амореїв, періззеїв, хіввеїв і євусеїв;
6. І брали дочок їхніх собі за дружин, і своїх дочок віддавали за синів їхніх, і служили богам їхнім.
7. І вчинили сини Ізраїля лихе перед очима Господа, і забули Господа, Бога свого, і служили Ваалам і Астартам.
8. І тому спалахнув гнів Господній на Ізраїля, і віддав їх в руки Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму – Месапотамського, і служили сини Ізраїля Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ.
9. Тоді заволали сини Ізраїля до Господа, і висунув Господь рятівника синам Ізраїля, котрий врятував їх, Отніїла, сина Кеназа, молодшого брата Калева.
10. Був на ньому Дух Господній, і він судив Ізраїля; Він рушив на війну, і віддав Господь в руки його Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського, і здолала його рука Кушан-Ріш'атаїма.
11. І була в замиренні земля сорок літ. І помер Отніїл, син Кеназів.
12. А сини Ізраїля знову почали учиняти лихе перед очима Господа, і зміцнив Господь Еґлона, царя моавського, супроти Ізраїля, за те, що вони учиняли лихе перед очима Господа.
13. Він зібрав до себе синів аммонових та амаликових, та й пішов і завдав поразки Ізраїлеві, і вони захопили місто Пальмових дерев.