5. Гори танули перед Господом, навіть Сінай оцей перед Господом, Богом Ізраїля.
6. За днів Шамґара, сина Анатового, за днів Яіли, спорожніли шляхи, і мандрівники ходили тоді довколишніми шляхами.
7. Не стало мешканців у поселеннях Ізраїля, не стало, аж доки не повстала я, Девора, допоки не повстала я, матір в Ізраїлі.
8. Вони вибрали нових богів, тому почалася війна під брамою. Чи видно було щита і списа в сорока тисяч Ізраїля?
9. Серце моє до вас, старшини Ізраїлеві, ревні в народі; благословіть Господа!
10. Ті, що їздять на білих віслюках, ті, що сидять на килимах і ходять дорогою, співайте пісню!
11. Серед голосів тих, що гуртують стада біля колодязів, там нехай заспівають хвалу Господові, хвалу вождям Ізраїля! Тоді виступив до брами народ Господній.
12. Підведися, підведися, Деворо! Пробудися, підведися! Заспівай пісню! Підведися, Бараку! І веди бранців твоїх, сину Авіноамів!
13. Тоді небагатьом із потужних підпорядкував Він народ; Господь підпорядкував мені могутніх.
14. Від Єфрема прийшли ті, що в Амалика їхній корінь; за тобою Веніямин, серед народу твого; від Махіру йшли старшини, і від Завулона ті, що володіють тростиною писаря.
15. І князі Іссахарові з Деворою, й Іссахар також, як Барак, кинувся в долину пішки. У племенах Рувимових великий розбрат.
16. Чого сидиш ти між кошарами, слухаючи мекання отар? У племенах Рувимових великі заміри на серці.
17. Ґілеад живе за Йорданом, і Дан чомусь лишається на кораблях. Асир сидить на березі моря, біля пристаней своїх живе.
18. Завулон – народ, що зрокував життя своє на смерть, і Нефталим – на висотах поля.
19. Прийшли царі, воювали, потім воювали царі ханаанські у Таанах при водах Меґіддо, але здобичі срібла не здобули.
20. З неба воювали, – зорі з доріг своїх воювали з Сісерою.
21. Кішонський потік розметав їх, потік стародавній, Кішонський потік. Грасуй душе моя, силу!
22. Тоді ламалися копита конячі від утечі, від утечі потужних його.
23. Прокляніть Мероза, каже Ангел Господній, прокляніть, прокляніть мешканців його за те, що не прийшли на допомогу Господові, на допомогу Господові супроти могутніх.
24. Нехай буде благословенна понад жінками Яіла, дружина Хевера кенеянина – серед жінок в шатрах буде благословенна!
25. Води просив він, і молока подала вона, у царській чаші принесла вершків.
26. [Ліву] руку свою до кілка простягла, а праву руку до молотка робітничого. І вдарила Сісеру, уразила голову його, розбила і прохромила скроню його.
27. До ніг її схилився, упав і лежав, біля ніг її схилився, впав; де схилився, так і загинув, убитий.
28. Через вікно виглядає і зойкає мати Сісерина крізь гратки: Чого колісниця його припізнилася повернутися? Чому не квапляться колеса колісниць його?
29. Мудрі княгині дають їй відповідь, та й вона сама відповідає собі:
30. Мабуть, вони знайшли, ділять здобич, по дівчині, по дві дівчини на кожного вояка; на здобич одержав Сісера одежу, на здобич барвисту вишивану [одежу], гаптовану по обидва боки, що її зняли з плечей бранців.
31. Нехай отак згинуть усі вороги Твої, Господе! А хто любить Його, [нехай будуть], як сонце, що сходить у всій силі своїй! І мав той край мир сорок літ.
Судді 6
1. Сини Ізраїля [знову] почали учиняти лихе перед очима Господа, і віддав їх Господь в руки мідіян на сім літ.
2. Важкою була рука мідіян над Ізраїлем, і сини Ізраїля вчинили собі печери від мідіян у горах, і міцні укріплення.
3. Коли посіє Ізраїль, прийдуть мідіяни й Амалик і мешканці Кедему;
4. І стоять шатрами, і винищують урожай землі до самої Гази, і не лишають для поживи Ізраїлеві ні вівці, ні вола, ані віслюка.
5. Бо вони приходили з худобою і з шатрами своїми, приходили в такій чисельності, як сарана; їм і верблюдам їхнім не було порахунку, і ходили по землі, спустошуючи її.
6. І вельми зубожів Ізраїль від мідіян, і заволали сини Ізраїля до Господа.
7. І коли заволали сини Ізраїля до Господа на мідіян,
8. Послав Господь пророка до синів Ізраїля, і сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас із Єгипту, вивів вас із дому рабства.
9. Визволив вас із руки єгиптян та з руки всіх, що пригнічували вас, прогнав од вас, і дав вам землю їхню,
10. І сказав вам: Я Господь, Бог ваш; не шануйте богів аморейських, на землі яких ви мешкаєте; але ви не підкорилися голосові Моєму.
11. І прийшов Ангел Господній, і сів у Офрі під дубом, що належав Йоашеві авіезерянину; син його Гедеон молотив тоді пшеницю у виноградному чавилі, аби приховати це від мідіян.
12. І з'явився до нього Ангел Господній, і сказав йому: Господь з тобою, хоробрий воїне!
13. Гедеон сказав йому: Пане мій! Якщо Господь з нами, то чому спостигло нас усе це? І де всі чудеса Його, про котрі оповідали нам батьки наші, говорячи: З Єгипту вивів нас Господь? Нині залишив нас Господь і віддав у руки мідіянам.
14. Глянувши на нього, Господь сказав: Рушай із силою твоєю, і врятуй Ізраїля від руки мідіян; знай, Я, посилаю тебе.
15. [Гедеон] сказав Йому: Господе! Як урятую я Ізраїля? Ось, моя родина найнужденніша в Манасії, і я в домі батька мого найменший.
16. І сказав йому Господь: Я буду з тобою, і ти завдаси поразки мідіянам, як одному чоловікові.
17. [Гедеон] сказав йому: Якщо я надбав благодаті перед очима Твоїми, то вчини мені знамення, що Ти говориш зі мною.
18. Не відходь звідси, благаю тебе, доки я не прийду до тебе, і не принесу дарунка мого, і не покладу перед Тобою. Він сказав: Я залишусь до повернення твого.
19. Гедеон пішов і приготував козеня і опрісноків з ефи борошна; м'ясо поклав до корзини, а юшку влив до горщика, і приніс до Нього, і запропонував під дубом.
20. І сказав йому Ангел Божий: Візьми м'ясо і опрісноки, і поклади на цей камінь, і вилий юшку. Він так і вчинив.
21. Ангел Господній простягнув кінець палиці, котра була в руці його, торкнувся м'яса і опрісноків; і знявся з каменя вогонь, і спожив м'ясо й опрісноки; і Ангел Господній зник з-перед очей його.
Вы читаете Біблія
