Біблія

14. І служили сини Ізраїлеві Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ.
15. Тоді заволали сини Ізраїля до Господа, і Господь висунув їм рятівника Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, котрий був лівша. І послали сини Ізраїля через нього дарунки Еґлонові, цареві моавському.
16. А Егуд зробив собі меча двосічного, на лікоть завдовжки і приперезав його під плащем своїм до правого стегна.
17. І підніс дарування Еґлонові, цареві моавському; а Еґлон був чоловіком вельми тілистим.
18. Коли підніс [Егуд] всі дарування і відпустив людей, що принесли дари,
19. То сам повернувся од вирізьблених ідолів, що уздовж Ґілґалу, і сказав: Є у мене таємне слово до тебе, царю. Він сказав: Тихше! І вийшли від нього всі, хто стояв біля нього.
20. Егуд увійшов до нього; він сидів у прохолодній світлиці, котра була в нього окремо. І сказав Егуд: У мене є до тебе слово Боже. [Еґлон] підвівся зі стільця.
21. Егуд простягнув ліву руку свою і взяв меча з правого стегна свого, і застромив його в черево його
22. Так, що увійшло вістря й руків'я, і жиром запливло вістря; бо Егуд не витягнув меча із черева його, і він (меч) вийшов позаду.
23. І вийшов Егуд у сіни, і зачинив за собою двері світлиці, і замкнув.
24. Коли він вийшов, служники [Еґлонові] прийшли і бачать: ось двері світлиці замикані, і говорять: Мабуть, він для потреби своєї в прохолодному покої.
25. І чекали вони, аж доки ніяково їм стало, але, бачачи, що він не відмикає дверей світлиці, взяли ключа і відімкнули, аж ось, їхній володар лежить мертвий на долівці!
26. Доки вони зволікали, вражені, Егуд тим часом утік, пройшовши мимо ідолів, і втік до Сеїру.
27. А тільки-но прийшов, засурмив у сурму на горі Єфремовій, і зійшли з ним сини Ізраїля з гори, і він [ішов] перед ними.
28. І сказав їм: Ходіть за мною, бо віддав Господь ворогів ваших моавитян у руки ваші. І рушили за ним, і перехопили йорданські переходи до Моаву, і не давали нікому переходити.
29. І побили в той час моавитян близько десяти тисяч чоловік, все здорових та міцних, і ніхто не врятувався втечею.
30. Так приборкані були того дня моавитяни під руку Ізраїля, і була в замиренні земля вісімдесят літ.
31. Після нього був Шамґар, син Анатів, котрий шістсот чоловіків филистимлян побив києм на худобу. І він також порятував Ізраїля.
Судді 4
1. Коли помер Егуд, сини Ізраїля знову почали учиняти лихе перед очима Господніми.
2. І віддав їх Господь в руки Явіна, царя ханаанського, що царював у Гацорі. А старшиною війська у нього був Сісера, котрий жив у Харошет-Ґаґґоїмі.
3. І заволали сини Ізраїля до Господа, бо в нього було дев'ятсот залізних колісниць, і він жорстоко пригнічував синів Ізраїля двадцять літ.
4. У той час судила Ізраїля Девора пророчиця, дружина Лаппідота.
5. Вона мешкала під Пальмою Девориною, між Рамою та між Бет-Елом на Єфремовій горі, а Ізраїлеві сини приходили до неї на суд.
6. [Девора] послала і прикликала Барака, Авіноамового сина, з Кедешу Нефталимового. І сказала йому: Ось, наказав [тобі] Господь, Бог Ізраїля: Йди, зійдеш на гору Фавор, і візьмеш із собою десять тисяч чоловіків із синів Нефталимових та із синів Завулонових.
7. А я приведу до тебе, до потоку Кішон, Сісеру, старшину Явінового війська, і колісниці його, і велелюдне [військо] його, і віддам його в твої руки.
8. І сказав до неї Барак: Якщо ти підеш зі мною, то піду, а якщо не підеш зі мною, – не піду.
9. А вона сказала [йому] : Піти – піду з тобою, тільки не тобі буде слава на цьому шляху, котрим ти йдеш; але в руки жінки Господь віддасть Сісеру. І підвелася Девора і рушила з Бараком до Кедешу.
10. І скликав Барак Завулона та Нефталима до Кедешу, і пішло за ним десять тисяч вояків, і Девора пішла з ним.
11. А кенеянин Хевер відділився од кенеян, з Ховавових синів, Мойсейового тестя, і поставив шатро своє аж до Елону в Цаананімі, що при Кедеші.
12. І доповіли Сісері, що Барак, син Авіноамів, зійшов на гору Фавор.
13. І зібрав Сісера всі свої колісниці, дев'ятсот залізних колісниць, та увесь народ, що з ним, з Харошет-Ґаґґоїму до потоку Кішон.
14. І сказала Девора до Барака: Підведися, бо це той день, коли Господь віддасть Сісеру в руки твої; чи Сам Господь не піде перед тобою? І зійшов Барак з гори Фавор, а за ним десять тисяч чоловіків.
15. Тоді Господь учинив замішання Сісері і всім колісницям його і всьому війську його від меча Баракового, і зійшов Сісера з колісниці, і кинувся тікати пішки.
16. Барак переслідував колісниці [його] і військо до Харошет-Ґаґґоїму, і впало все військо Сісерине од меча, не залишилося нікого.
17. А Сісера втік пішки до шатра Яіли, дружини кенеянина Хевера, оскільки був мир між Явіном, царем Гацору, та між домом кенеянина Хевера.
18. І вийшла Яіла зустрічати Сісеру, і сказала до нього: Зайди, пане мій, зайди до мене, – не бійся! І він зайшов до неї в шатро, і вона накрила його накидкою.
19. [І] сказав [він] до неї: Я благаю тебе, дай мені трохи води напитися, бо я спраглий. Вона розв'язала бурдюка з молоком, і напоїла його, та й накрила його.
20. [Сісера] сказав їй: Стань біля входу шатра, і якщо хтось прийде і запитає в тебе та скаже: Чи нема тут когось? Ти скажи: Нема.
21. І взяла Яіла, дружина Хеверова, шатрового кілка, і взяла до своїх рук молотка, і, підійшовши нечутно до нього, всадила того кілка в його скроню так, що пришпилила до землі; а він спав од утоми, і помер.
22. І ось Барак женеться за Сісерою. І вийшла Яіла навпроти нього і сказала йому: "Ходи, я покажу тобі того чоловіка, що ти шукаєш". І ввійшов він до неї, аж ось Сісера лежить мертвий, а кілок у скроні його!
23. Отак приборкав Бог того дня Явіна, царя ханаанського, перед Ізраїлевими синами.
24. А рука Ізраїлевих синів посилювалася ще дужче над Явіном,
царем ханаанським, аж доки не винищили вони Явіна, царя ханаанського.
Судді 5
1. Того дня заспівала Девора і Барак, син Авіноамів, оцими словами:
2. За помсту Ізраїля, коли народ віддав себе добровільно, славлю Тебе, Господе!
3. Слухайте царі, дослухайтеся князі: я Господові співаю, хвалу Господові, Богові Ізраїля.
4. Коли виходив Ти, Господе, від Сеїру, коли йшов з поля Едомського, тоді тремтіла земля, і небо капало, і хмари дощили водою.