Біблія

22. І побачив Гедеон, що це Ангел Господній, і сказав Гедеон: [Ох], Володарю Господе! Тому що я бачив Ангела Господнього лицем до лиця.
23. Господь сказав йому: Мир тобі, не бійся, не помреш.
24. І спорудив там Гедеон жертовника Господові, і назвав його Єгова-Шалом. Він є ще донині в Офрі Авіезеровій.
25. Тієї ночі сказав йому Господь: Візьми бичка зі стада батька твого і другого бичка семилітнього, і зруйнуй жертовника Ваала, котрий у батька твого, і зрубай святе дерево, що біля нього.
26. І споруди жертовника Господові, Богові твоєму, на верховині скелі цієї, як належить, і візьми другого бичка, і принеси для всеспалення на дровах дерева, яке зрубаєш.
27. Гедеон узяв десятеро з рабів своїх і вчинив, як говорив йому Господь; та оскільки він боявся домашніх батька свого і мешканців міста зробити це вдень, то вчинив це вночі.
28. Уранці підвелися мешканці міста, аж ось, жертовник Ваалів зруйнований, і дерево при ньому зрубане, і другий бичок піднесений для всеспалення на новоспорудженому жертовнику.
29. І говорили вони один одному: Хто це вчинив? Шукали, розпитували і сказали: Гедеон, син Йоашів, учинив це.
30. І сказали мешканці міста Йоашові: Виведи сина твого: він має вмерти за те, що зруйнував жертовника Ваала і зрубав дерево, котре при ньому.
31. Йоаш сказав усім, що підступилися до нього: Чи вам заступатися за Ваала, чи ви врятуєте його? Хто буде заступатися за нього, той буде приречений на смерть цього ж ранку; якщо він бог, то нехай сам заступиться за себе, тому що він зруйнував його жертовника.
32. І почав називати його від того дня Єруббаалом, говорячи: Нехай Ваал сам судиться з ним за те, що він зруйнував жертовника його.
33. А тим часом, усі мідіяни і амаликитяни та сини Кедему були зібрані разом, і перейшли [Йордан] і отаборилися в долині Ізреел.
34. А Дух Господній виповнив Гедеона; він засурмив у сурму, і скликаний був Авіезер йти за ним.
35. І послав послів до всього коліна Манасіїного, і воно погодилося йти за ним; також послав послів до Асира, Завулона і Нефталима, і ці прийшли назустріч із ним.
36. І сказав Гедеон Богові: Якщо Ти врятуєш Ізраїля рукою моєю, як говорив Ти,
37. То ось, я постелю на току стрижену вовну: якщо роса буде лиш на вовні, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти порятуєш Ізраїля моєю рукою, як говорив Ти!
38. І сталося так. І підвівся він уранці, другого дня, і почав вичавлювати вовну і вичавив із вовни повне горня роси.
39. І сказав Гедеон Богові: Не розгнівайся на мене, якщо знову скажу і ще востаннє вчиню випробування над вовною: нехай буде сухо лише на одній вовні, а на всій землі нехай буде роса.
40. Бог так і вчинив тієї ночі: тільки на вовні було сухо, а на всій землі була роса.
Судді 7
1. Єруббаал, він же Гедеон, підвівшися вранці і весь народ, що був із ним, розташувалися табором біля джерела Ен-Харод; А мідіянський табір був від нього північніше біля пагорбу Ґів'ат-Гамморе в долині.
2. І сказав Господь Гедеонові: Народу з тобою забагато, не можу Я віддати мідіян у руки їхні, щоб не запишався Ізраїль переді Мною і не сказав: Моя рука врятувала мене.
3. Отож, проголоси перед народом і скажи: Хто боязкий і нерішучий, той нехай повертається назад із гори Ґілеад. І повернулося народу двадцять дві тисячі, а десять тисяч залишилися.
4. І сказав Господь Гедеонові: Все ще забагато народу; веди їх до води, там Я виберу їх тобі. Про кого Я скажу: Нехай іде з тобою, той нехай і йде з тобою; а про кого скажу тобі: Не мусить йти з тобою, той нехай не йде.
5. Він привів народ до води. І сказав Господь Гедеонові: Хто буде хлебтати воду язиком своїм, як хлебче пес, того виокремлюй, також і тих, котрі будуть ставати на коліна свої і питимуть.
6. І було число тих, хто хлебтав ротом своїм з руки триста чоловіків; вся решта народу ставала на коліна свої пити воду.
7. І сказав Господь Гедеонові: Трьома сотнями тих, що хлебтали, Я врятую вас і віддам мідіян в руки ваші; а весь народ нехай іде, кожний на своє місце.
8. І взяли вони собі харчів у народу і сурми їхні, і відпустив Гедеон усіх ізраїльтян по шатрах, і притримав біля себе триста мужів; а табір мідіянський був у нього внизу, у долині.
9. Тієї ночі сказав йому Господь: Підведися, зійди в табір, Я віддаю його в руки твої.
10. А якщо ти боїшся зійти [один], то піди у табір ти і Пура, служник твій.
11. І почуєш, що говорять, і тоді зміцніють руки твої, і підеш до табору. І зійшов він і Пура, служник його, до самого [загону] озброєного, котрий був у таборі.
12. А мідіяни і амаликитяни та всі мешканці сходу розташувалися на долині у такій кількості, немов сарана; верблюдам їхнім не було порахунку, багато їх було, як піску на березі моря.
13. Гедеон прийшов, аж ось там один чоловік оповідав другому свій сон, і казав: Снилося мені, наче буханець хліба ячмінного котиться табором мідіянським і, докотившися до шатра, вдарив його так, що він упав, перекинув його, і шатро розпалося.
14. І відповів йому приятель: Це ніщо інше, як меч Гедеона, сина Йоашового, мужа Ізраїльського; віддав Бог в руки його мідіян і увесь табір.
15. Гедеон, зачувши оповідь про сон і розтлумачення його, вклонився Господові і повернувся в табір Ізраїльський та сказав: Підводьтеся. Бо віддав Господь в руки наші табір мідіянський.
16. І поділив він три сотні тих мужів на три загони, і дав кожному сурму в руку і порожні глеки, та світильники до глеків.
17. І сказав їм: Дивіться на мене і чиніть те саме. Ось, я підійду до табору і, що буду робити, те й ви робіть.
18. Коли я і ті, що будуть біля мене, засурмимо сурмою, сурміть і ви всіма сурмами вашими навколо всього табору і кричіть: [Меч] Господа і Гедеона!
19. І підійшов Гедеон і сто мужів з ним до табору, на початку середньої сторожі, і коли щойно змінили сторожу, то засурмили сурмами, і розбили глеки, котрі були в руках їхніх.
20. І засурмили [всі] три загони сурмами і розбили глеки, і тримали в лівій руці світильники, а в правій руці сурми, і сурмили, і кричали: Меч Господа і Гедеона!
21. І вони стояли кожний на своєму місці довкола табору, і все військо почало бігати й кричати, і кинулося врозтіч.
22. Тим часом, як триста (мужів) сурмили сурмами, завернув Господь меча одного чоловіка на його сусіда по всьому війську, і побігло військо аж до Бет-Гашшітта, до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли у Таббат.
23. І були скликані ізраїльтяни з коліна Нефталимового, Асирового і всього коліна Манасіїного, і погналися за мідіянами.
24. А Гедеон відрядив посланців через усю гору Єфремову, говорячи: Вийдіть навперейми мідіянам і перехопіть у них [броди] аж до Бет-Бари та Йордану. І тоді зібралися всі єфремляни 0673 і перехопили всі [броди через] воду аж до Бет-Бари через Йордан.
25. І спіймали двох князів мідіянських: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур-Ореві; а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналися за мідіянами, а голови Орева та Зеева принесли до Гедеона на той бік Йордану.
Судді 8
1. І сказали йому єфремляни 0673: Нащо ти це вчинив, що не покликав нас, коли йшов на війну з мідіянами? І вельми сварилися з ним.
2. [Гедеон] відповідав їм: Чи вчинив я подібне, як ви нині? Чи не краще те, що Єфрем перебирав виноград, аніж Авіезер, що визбирував?
3. У ваші руки віддав Бог князів мідіянських Орева і Зеева, і що я міг учинити таке, як ви? Тоді заспокоївся їхній гнів проти нього, як він сказав їм оці слова.