Біблія

13. І прийшов вісник до Давида, і сказав: Серце Ізраїльтян схилилося на бік Авесалома.
14. І сказав Давид усім служникам своїм, котрі були при ньому в Єрусалимі: Підведіться, втечемо; Тому що не буде нам порятунку від Авесалома; поспішайте, щоб нам відійти, аби він не наздогнав і не захопив нас, і не навів на нас нещастя, і не винищив місто мечем.
15. І сказали служники царські цареві: У всьому, що до вподоби володареві нашому, цареві, ми служники твої.
16. І вийшов цар, і увесь дім його за ним пішки. А залишив цар десятеро дружин, наложниць [своїх], для охорони дому.
17. І вийшов цар і увесь народ пішки і зупинилися біля Бет-Гамерхаку.
18. І всі служники його йшли по боках його, і всі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, – шість сотень чоловіків, що прийшли пішки з Ґату, йшли перед царем.
19. І сказав цар до ґатянина Іттая: Нащо ти також ідеш із нами? Повертайся і залишайся з тим царем; Бо ти – чужинець, і прийшов сюди із свого місця.
20. Учора ти прийшов, а сьогодні я примушу тебе йти з нами? Я йду, куди станеться; повернися і поверни братів своїх із собою; милість та істина [з тобою!
21. І відповідав Іттай цареві, і сказав: Живий Господь, і нехай живе володар мій, цар: де не був би володар мій, цар, чи в житті, чи в смерті, там буде й служник твій.
22. І сказав Давид Іттаєві: Отож, іди, і ходи зі мною. І пішов Іттай ґатянин, і всі люди його, і всі діти, які були з ними.
23. І плакала вся земля гучним голосом. І увесь народ переходив, і цар перейшов потік Кедрон, і пішов увесь народ по дорозі в пустелю.
24. Ось і Садок, і всі левити з ним несли Ковчег заповіту Божого і поставили Ковчега Божого; а Евіятар стояв на підвищенні, доки увесь народ не вийшов з міста.
25. І сказав цар Садокові: Поверни Ковчега Божого до міста. Якщо я надбаю милість перед очима Господа, то Він поверне мене і дасть мені бачити Його і житло Його.
26. А коли Він скаже так: Немає Мого благословення для тебе, то ось я. Нехай учинить зі мною, що Йому до вподоби.
27. І сказав цар Садокові священикові: Повернися в місто з миром, і Ахімаац, син твій, і Йонатан, син Евіятарів, обидва сини ваші з вами.
28. Глядіть, я не поспішатиму на рівнині у пустелі, аж доки не прийде повідомлення від вас до мене.
29. І повернули Садок та Евіятар Ковчега Божого до Єрусалиму і залишилися там.
30. А Давид пішов на гору Олив, йшов і плакав; голова у нього була покрита; він простував босий і всі люди, які були з ним, покрили кожний голову свою, йшли і плакали.
31. І доповіли Давидові і сказали: Ахітофел серед зрадників з Авесаломом. І Давид сказав: Господе, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!
32. І сталося, коли вийшов Давид на верхів'я, де поклоняються Богові, аж ось, навпроти нього аркеянин Хушай, у розідраній туніці, а порох на голові його.
33. І сказав йому Давид: Якщо ти підеш зі мною, то будеш мені тягарем.
34. А якщо повернешся до міста і скажеш Авесаломові: Царю, я служник твій; донині я був служником батька твого, а тепер я твій служник", то ти зламаєш мені Ахітофелову раду.
35. І чи не будуть там із тобою священики Садок і Евіятар? І – станеться, – усяку річ, яку ти почуєш із царевого дому, розповіси священикам Садокові та Евіятарові.
36. Ось там із ними двоє їхніх синів: Ахімаац у Садока та Йонатан у Евіятара, – і ви пошлете через них до мене кожне слово, яке почуєте.
37. І ввійшов Хушай, Давидів друг, до міста. А Авесалом також увійшов до Єрусалиму.
2 Царів 16
1. Коли Давид пройшов трохи з верхів'я, – аж ось Ціва, Мефівошетів служник, назустріч йому, та пара в'ючних віслюків, а на них двісті хлібів, і сто в'язок родзинок, і сто літніх плодів, та бурдюк вина.
2. І сказав цар до Ціви. Для чого це в тебе? І відповідав Ціва: віслюки для дому царського, для їзди, а хліб і плоди на їду юнакам, а вино для життя знесиленому в пустелі.
3. І сказав цар: Де син володаря твого? І відповідав Ціва цареві: Ось, він залишився в Єрусалимі і говорить: Тепер-от дім Ізраїлів поверне мені царство батька мого.
4. І сказав до Ціви: Ось тобі все, що у Мефівошета. А Ціва одказав, уклонившись: Нехай я знайду ласку в очах твоїх, володарю мій царю!
5. Коли дійшов цар Давид до Бахуріму, аж тут вийшов звідти чоловік із роду дому Саулового, на ймення Шім'ї, син Ґерин. Він ішов і лихословив.
6. І кидав каміння на Давида і на всіх служників царя Давида; а всі люди, і всі хоробрі були по праву і по ліву руку [царя].
7. Так говорив Шім'ї, лихословлячи його: Іди, іди геть, убивнику і негідний чоловіче!
8. Господь повернув на тебе всю кров дому Саулового, замість котрого ти зацарював, і передав Господь царство в руки Авесалома, сина твого. І ось, ти взятий у своєму злі – кривавий злочинцю!
9. І сказав до царя Авішай, син Церуї: Нащо лихословить оцей мертвий пес володаря мого, царя? Піду я і зітну йому голову.
10. І сказав цар: Що мені (до того) і вам, сини Церуїні? Нехай він злословить, бо Господь наказав йому лихословити Давида. То хто може сказати: Нащо ти так чиниш?
11. І сказав цар Авішаєві і до всіх служників своїх: Ось, якщо син мій, котрий вийшов із стегон моїх, шукає душі моєї, тим паче син веніяминця; залишіть його, нехай лихословить; тому що Господь наказав йому.
12. Можливо, зглянеться Господь на приниження моє, і поверне мені цього дня добром замість його проклять.
13. І рухався Давид, і люди його шляхом, а Шім'ї йшов схилом гори навпроти нього, йшов і лихословив, і кидав каміння у його бік і порохом.
14. І прийшов цар і увесь народ, який був з ним, натомлений, і спочивав там.
15. Тим часом, Авесалом та увесь ізраїльський народ увійшли до Єрусалиму, а з ними і Ахітофел.
16. Коли аркеянин Хушай, Давидів товариш, прийшов до Авесалома, то сказав Хушай до Авесалома: Нехай живе цар, нехай живе цар!
17. І сказав Авесалом Хушаєві: Оце таке співчуття твоє до твого друга?
18. І сказав Хушай Авесаломові: Ні, кого вибрав Господь і цей народ, і увесь Ізраїль, з ним і я, і з ним залишуся.
19. До того ж, кому я буду служити? Чи не синові його? Як служив я батькові твоєму, так буду служити й тобі.
20. І сказав Авесалом Ахітофелові: "Порадьте, що маємо вдіяти?"
21. І сказав Ахітофел Авесаломові: Увійди до наложниць батька твого, котрих він залишив охороняти дім свій, і почують усі Ізраїльтяни, що ти став ненависним для батька твого, і зміцніють руки всіх, що з тобою.
22. І поставили для Авесалома шатро на даху, і увійшов Авесалом до наложниць батька свого перед очима всього Ізраїля.
23. А поради Ахітофелові, котрі він давав, того часу [вважалися] такими, наче хтось звернувся б по настанови до Бога. Такою була всіляка порада Ахітофелова як для Давида, так і для Авесалома.