6. І сказав він суддям: Дивіться, що ви робите, бо не людський суд ви провадите, але суд Господа; і [Він] з вами в справі суду.
7. Отож, нехай же буде страх Господній на вас: дійте обачно; бо немає у Господа, Бога нашого, беззаконня, ні упередженості, не приймає Він дарунків.
8. І в Єрусалимі настановив Йосафат [деяких] левитів і священиків і старшин поколінь в Ізраїля, – для суду Господнього та розгляду суперечок. І повернулися до Єрусалиму.
9. І наказав їм, кажучи: Отак, дійте в страхові Господньому, з вірністю і з чистим серцем.
10. У всякій суперечливій справі, яка надійде до вас від братів ваших, що мешкають у містах своїх, чи про кровопролиття, чи про закон, заповідь, настанови чи обряди, наставляйте їх, щоб вони не завинили перед Господом, і не було б гніву Його на вас і на братів ваших; так дійте, і ви не згрішите.
11. І ось, Амарія, першосвященик, над вами у всілякій справі Господній, а Завадія син Ізмаїлів, князь дому Юдиного, – у всілякій справі царя, і наглядачі левити перед вами. Будьте стійкі і дійте, і буде Господь з добрим!
2 Літопису 20
1. Після цього моавитяни, і з ними деякі з країни аммонійців, рушили війною на Йосафата.
2. І прийшли, і доповіли Йосафатові, кажучи: Іде на тебе сила-силенна з-за моря, від Сирії, і ось, вони в Хаццон-Тамарі; тобто, в Ен-Ґеді.
3. І злякався Йосафат, і обернувся пошукати Господа, і оголосив піст по всій Юдеї.
4. І зібралися юдеї просити [допомоги] в Господа; з усіх міст Юдиних прийшли вони благати Господа.
5. І постав Йосафат у зібранні Юдиному і єрусалимському в домі Господньому, перед новим подвір'ям,
6. І сказав: Господе, Боже батьків наших! Чи не Ти Бог на небі? І Ти володарюєш над усіма царствами народів, і в Твоїй руці сила і міцність, і ніхто не встоїть супроти Тебе.
7. Чи не Ти, Боже наш, прогнав мешканців краю того перед народом Твоїм, Ізраїлем, і віддав її насінню Авраама, приятеля Твого, навіки?
8. І вони оселилися в ньому, і збудували Тобі в ньому святиню для ймення Твого, кажучи:
9. Якщо прийде на нас лихо: меч покари, або ж моровиця, чи голод, то ми станемо перед домом оцим і перед Тобою, бо ймення Твоє в домі цьому; і звернемося до Тебе у тіснотах наших, і Ти почуєш і врятуєш.
10. А нині, ось, аммонійці і моавитяни і [мешканці] гори Сеїр, через землі котрих ти не дозволив пройти ізраїльтянам, коли вони йшли від єгипетського краю, а тому проминули їх і не винищили їх,
11. І ось, вони сплачують нам [тим], що прийшли вигнати нас із спадкового володіння Твого, котре Ти віддав нам.
12. Боже наш! Ти суди їх! Бо немає в нас сили супроти сили силенної цієї, яка прийшла на нас, і ми не знаємо, що вчинити, але до Тебе очі наші!
13. І всі юдеї стояли перед Господом, і малі їхні діти, і дружини їхні, і сини їхні.
14. Тоді на Яхазіїла, сина Захарії, сина Бенаї, Єіїла, сина Маттанії, левита з Асафових синів, – злинув Дух Господній посеред зібрання.
15. І сказав він: Слухайте всі юдеї, і мешканці Єрусалиму, і царю Йосафате! Так говорить Господь до вас: Не бійтеся і не жахайтеся перед цією силою-силенною, бо не ваша ця війна, але Божа!
16. Узавтра ви виступіть супроти них; ось, вони виходять на пагорб Ціцу, і ви знайдете їх у вершині долини, навпроти пустелі Єруїл.
17. Не вам воювати цього разу; ви станьте, стійте і дивіться на спасіння Господнє, яке [післане] вам. Юдо і Єрусалиме! Не бійтеся і не жахайтеся! Завтра виступайте їм назустріч, і Господь буде з вами.
18. І вклонився Йосафат лицем до землі, і всі юдеї і мешканці Єрусалиму упали перед Господом, щоб вклонитися Господові.
19. І підвелися левити із синів Кегатових та із синів Кораха, щоб хвалити Господа, Бога Ізраїлевого голосом вельми грімким.
20. І підвелися вони рано-вранці, і вийшли до пустелі Текоя, і коли вони виступили, підвівся Йосафат і сказав: Послухайте мене, юдеї і мешканці Єрусалиму! Вірте Господові, Богові вашому, і будьте стійкі; вірте пророкам Його, і буде вам успіх.
21. І радився він з народом, і поставив співаків Господові, щоб вони серед величі святині, виступаючи попереду озброєних, славословили і говорили: Прославляйте Господа, бо навіки милість Його!
22. І того часу, [як] вони почали хвалити і прославляти, Господь наслав засідку на аммонійців і моавитян та [мешканців] гори Сеїр, які прийшли супроти Юди, і зазнали поразки;
23. Бо повстали аммонійці і моавитяни на мешканців гори Сеїр, і били їх і винищували [їх] ; а коли понищили мешканців Сеїру, тоді почали винищувати один одного.
24. І коли юдеї прийшли на пагорб до пустелі і глянули на ту велелюдність, аж ось, – трупи лежали на землі, і немає зацілілого.
25. І прийшов Йосафат і народ його забирати здобич, і знайшли у них багато майна, і одежі, і коштовних речей, і набрали собі стільки, що не [могли] донести. І три дні вони забирали здобич – такою великою вона [була].
26. А четвертого дня зібралися в долині благословення, бо саме там вони благословили Господа. Тому й називають те місце долиною благословення аж донині.
27. І пішли назад усі юдеї і єрусалимняни, а Йосафат на чолі їх, щоб повернутися до Єрусалиму з радістю, бо дав їм Господь перемогу над ворогами їхніми.
28. І прийшли до Єрусалиму з арфами і з цитрами, і сурмами до Господнього дому.
29. І був страх Божий на всіх царствах земних, коли вони зачули, що [Сам] Господь воював супроти ворогів Ізраїля.
30. І мир запанував у царстві Йосафатовому; і дав йому Бог його спокій з довкілля.
31. Отак царював Йосафат над Юдою: тридцять п'ять років йому [було], коли зацарював, і двадцять п'ять років царював у Єрусалимі. Ймення матері його – Азука, донька Шілхи.
32. І ходив він дорогою свого батька Аси, і не відхилявся з неї, – вчиняв бажане в очах Господніх.
33. Тільки узвишшя не відмінив, і народ іще не навернув серця свого до Бога батьків своїх.
34. Інші діяння Йосафата, перші і останні, описані у хроніці Єгу, сина Ханані, що занотоване в Книзі Ізраїлевих царів.
35. Однак після того увійшов Йосафат, цар Юдин, в спілку з Ахазією, царем Ізраїля, котрий чинив беззаконня.
36. І з'єднався з ним, щоб збудувати кораблі для відплиття до Таршішу. І збудували вони кораблі в Ецйон-Ґевері.
37. І вирік [тоді] Еліезер, син Додави, з Мареші, пророцтво Йосафатові, кажучи: За те, що ти заспілкувався з Ахазією, зруйнує Господь діло твоє. І порозбивалися кораблі, і не могли йти до Таршішу.
2 Літопису 21
1. І спочив Йосафат з батьками своїми, і похований з батьками своїми в місті Давидовому. І зацарював Єгорам, син його, замість нього.
2. І в нього [були] брати, сини Йосафатові: Азарія, і Єхіїл, і Захарія, і Азарія, і Михаїл, і Шефатія, – усі вони сини Йосафата, Ізраїлевого царя.
3. І вчинив їм батько їхній значні дарунки сріблом і золотом, і коштовним камінням, разом із укріпленими містами в Юді; а царство віддав Єгорамові, через те, що він первісток.
Вы читаете Біблія
