Біблія

17. І рушив увесь народ до капища Ваалового, і зруйнували його, і жертовники його, і ідолів його понищили; і Маттана, Ваалового жерця, забили перед жертовниками.
18. І доручив Єгояда справи дому Господнього священикам і левитам, як визначив Давид у домі Господньому, для піднесення усеспалення Господові, як написано в Законі Мойсеєвому, з радістю і співом, за установленням Давидовим.
19. І поставив він брамників біля кожної брами дому Господнього, щоб не [міг] входити хтось будь-чим нечистий.
20. І взяв сотників, і вельмож, і старшин у народі, і увесь народ країни, і провів царя з дому Господнього, і пройшли через горішню браму до царського дому, і посадили царя на троні царства.
21. І радів увесь народ країни, а місто заспокоїлося. А Аталію забили мечем.
2 Літопису 24
1. Сім років [було] Йоашові, коли зацарював, і сорок літ царював у Єрусалимі і ймення матері його – Цівія, з Беер-Шеви.
2. І чинив Йоаш бажане в очах Господніх упродовж усіх днів священика Єгояди.
3. І взяв йому Єгояда двох дружин, і мав він [від них] синів і доньок.
4. І прийшло потому на серце Йоашові оновити дім Господній;
5. І зібрав він священиків і левитів, і сказав їм: Підіть по містах Юдеї, і збирайте з усіх ізраїльтян срібло для оновлення дому Бога вашого рік у рік, і поспішіть у цій справі. Та не поспішили левити.
6. І прикликав цар Єгояду, їхнього старшого, і сказав йому: Чому ти не вимагаєш від левитів, щоб вони допроваджували з Юдеї та Єрусалиму данину, [встановлену] Мойсеєм, служником Господнім, і зібранням ізраїльтян для скинії зібрання?
7. Бо сини нечестивої Аталії розорили дім Божий, і все, освячене для дому Господнього, використали для Ваалів.
8. І наказав цар, і виготовили одну скриню і поставили біля входу в дім Господній зовні.
9. І проголосили по Юдеї та Єрусалимові, щоб приносили Господові данину, [накладену] Мойсеєм, служником Божим, на ізраїльтян в пустелі.
10. І зраділи всі старшини і увесь народ, і приносили, і клали до скрині доти, аж доки вона виповнилася.
11. Того часу, коли приносили скриню до царських урядовців через левитів, і коли вони бачили, що срібла багато, приходив писар царя, і висипали із скрині, і відносили її і ставили її на своє місце. Так учиняли вони день у день, і зібрали вельми багато срібла.
12. І віддавали його цар і Єгояда виконавцям робіт у домі Господньому, і вони наймали каменярів і теслярів для оновлення дому Господнього, а також ковалів і мідників, для зміцнення дому Господнього.
13. І працювали виконавці робіт, і звершувалося оновлення руками їхніми; і вчинили дім Божий у належний стан його, і зміцнили його.
14. І скінчивши [все], вони принесли решту срібла перед царя та Єгояду. І вчинили з нього посудини для дому Господнього, посудини службові і [для] всеспалень, тарелі та [інший] посуд золотий і срібний. І приносили усеспалення в домі Господньому постійні упродовж всіх днів Єгояди.
15. І постарів Єгояда, і наситився днями [життя], а тоді помер: сто тридцять літ [було] йому, коли він помер.
16. І поховали його в місті Давидовому з царями, тому що він учиняв добре в Ізраїлі і для Бога, і для дому Його.
17. Але по смерті Єгояди прийшли князі юдейські і поклонилися цареві; відтак цар почав дослухатися до них.
18. І залишили дім Господа, Бога батьків своїх, і почали служити деревам [посвяченим] та ідолам. і був гнів [Господній] на Юдею і Єрусалим за цю провину їхню.
19. І він посилав до них пророків для навернення їх до Господа; і вони навертали їх, але ті не корилися.
20. І Дух Божий виповнив Захарію, сина Єгояди, священика, який стояв на підвищенні перед народом, і сказав їм: Так говорить Господь: Для чого ви переступаєте накази Господні? Не буде вам успіху; і через те, що ви залишили Господа, то Він також залишить вас.
21. І змовилися супроти нього, і забили його камінням, за наказом царя, на подвір'ї дому Господнього.
22. І не пригадав цар Йоаш добродіянь, які вчинив для нього Єгояда, батько його, і забив сина його. І він, помираючи, казав: Нехай бачить Господь, і відплатить.
23. А через рік рушило супроти нього військо сирійське, і увійшли до Юдеї і до Єрусалиму, і винищили з народу всіх князів народу; і всю [здобич], яку забрали в них, відпровадили цареві до Дамаску.
24. Хоч небагато було людей у війську сирійському, але Господь віддав у руки їхні вельми численну силу, за те, що залишили Господа, Бога батьків своїх. І над Йоашем звершили вони суд.
25. І коли вони пішли від нього, залишивши його у тяжких хворощах, то вчинили супроти нього змову служники його, за кров сина Єгоядиного, священика, і забили його в постелі його, і він помер. І поховали його в місті Давидовому, але не поховали в царських гробницях.
26. А змовниками супроти нього були: Завад, син аммонійки Шім'ат, і Єгозавад, син моавитянки Шімріт.
27. Про синів його, і про численні пророцтва супроти нього, і про оновлення дому Божого написано в Книзі царів. І зацарював Амація, син його, замість нього.
2 Літопису 25
1. Двадцять п'ять літ було Амації, коли зацарював, і двадцять дев'ять літ царював у Єрусалимі, ім'я матері його Єгоаддан, з Єрусалиму.
2. І чинив він бажане в очах Господніх, але не від усього серця.
3. Коли зміцнилося за ним царство, тоді він умертвив служників своїх, які убили царя, батька його.
4. Але дітей їхніх не умертвив, як про те написано в законі, у книзі Мойсеєвій, де заповідав Господь, говорячи: Не помруть батьки за дітей, а діти не помруть за батьків; але кожний за свій злочин мусить померти.
5. І зібрав Амація юдеїв, і поставив їх за поколіннями під руку тисяцьких і сотників, усіх юдеїв, і Веніямина, і перелічив їх від двадцяти років і вище, і знайшов їх триста тисяч мужів вибраних, здатних воювати, що тримають списа і щита.
6. І [ще] найняв із ізраїльтян сто тисяч хоробрих вояків за сто талантів срібла.
7. Але чоловік Божий прийшов до нього і сказав: Царю! Нехай не йде з тобою військо ізраїльське, тому що немає Господа з ізраїльтянами, з усіма синами Єфрема.
8. Але, якщо підеш ти, вчиняй справу, приготуйся мужньо до боротьби. Інакше кине тебе Бог перед ворогом, тому що є сила у Бога підтримати і звалити.
9. І сказав Амація чоловікові Божому: А що ж учинити із сотнею талантів, котрі я віддав ізраїльському війську? І сказав Божий чоловік: Можливо, Господь дасть тобі більше від цього.
10. І відділив їх Амація, військо, яке прийшло до нього із [краю] єфремового, – щоб вони йшли на своє місце. І спалахнув вельми гнів їхній на Юдею, і вони повернули у свій край, розпалені гнівом.
11. Тим часом, Амація наважився, і повів народ свій, і пішов на долину Соляну, і винищив синів Сеїра десять тисяч.
12. І десять тисяч живими захопили сини Юдеї в полон; і привели їх на верхів'я скелі, і поскидали їх з верхів'я скелі, і вони повбивалися зовсім.
13. А військо, котре Амація відіслав назад, щоб воно не ходило з ним на війну, розпорошилося по містах Юдиних, від Самарії аж до Бет-Хорону; і понищило в них три тисячі, і награбували багато здобичі.