Біблія

20. І підвівся цар Єзекія вранці, і зібрав старшин міста, і пішов до Господнього дому.
21. І привели сім бичків і сім баранів, і сім овечок, і сім козлів для пожертви за гріх за царство, і за святиню, і за Юдею, і наказав він синам Аароновим, священикам, покласти всеспалення на жертовник Господній.
22. І закололи бичків, і взяли священики кров, і окропили жертовника; і закололи баранів, і окропили кров'ю жертовника, і закололи ягнят, і окропили кров'ю жертовника.
23. І привели козлів за гріх перед лице царя і зібрання, і вони поклали руки свої на них.
24. І закололи їх священики, і очистили кров'ю їх жертовника для очищення від гріхів усього Ізраїля; тому що за всього Ізраїля наказав цар [принести] всеспалення і пожертву за гріх.
25. І поставив він левитів у домі Господньому з кімвалами, з арфами та цитрами, за настановами Давида і Гада, ясновидця царевого, і Натана пророка, оскільки від Господа [були] настанови оці через пророків Його.
26. І стали левити із [музичними] знаряддями Давидовими і священики із сурмами.
27. І наказав Єзекія принести всеспалення на жертовник. І в цей час, як почалося всеспалення, розпочався спів Господові, при [звуках] сурм і знарядь Давида, царя Ізраїлевого.
28. І все зібрання молилося, і співаки співали, і сурмили труби, аж доки не скінчилося всеспалення.
29. А по закінченні всеспалення, цар і всі, що були біля нього, стали на коліна і вклонилися.
30. І сказав цар Єзекія і князі левитам, щоб вони славили Господа словами Давида і Асафа ясновидця; і вони славили з радістю, і ставали на коліна і вклонялися.
31. І продовжував Єзекія, і сказав: Тепер ви посвятили себе Господові; починайте і приносьте пожертви і приношення вдячні для дому Господнього. І понесло [все] зібрання пожертви і приношення вдячні; і кожний, хто схильний був серцем, – усеспалення.
32. І було число всеспалень, котрі звершило зібрання: сімдесят биків, сто баранів, двісті ягнят; все це для всеспалення Господові.
33. [Інших] пожертв для святости [було] : шістсот із великої худоби і три тисячі з дрібної скотини.
34. Але священиків [було] замало, і вони не могли обдирати шкуру з усіх усеспалень; і помагали їм брати їхні, левити, аж до закінчення праці і доки освятилися [інші] священики; бо левити були більш старанні при освяченні себе, аніж священики.
35. Причому всеспалень було багато з лоєм мирних пожертв і з поливними приношеннями при всеспаленні. Отак було відновлене служіння в домі Господньому.
36. І тішився Єзекія і весь народ з того, що Бог [так] благословив народ; бо це вчинилося несподівано!
2 Літопису 30
1. І послав Єзекія по всій [країні] Ізраїльський та Юдеї, і листи писав до Єфрема і Манасії, щоб прийшли до Господнього дому, до Єрусалиму, для звершення Пасхи Господові, Богові Ізраїлевому.
2. І ухвалили на раді цар і князі його, і все зібрання в Єрусалимі – звершити Пасху другого місяця;
3. Бо не могли звершити її свого часу, тому що священики [ще] не освятилися в належному числі, і народ не зібрався в Єрусалимі.
4. І сподобалося це цареві і всьому зібранню.
5. І ухвалили оголосити по всьому Ізраїлеві, від Беер-Шеви аж до Дана, аби приходили до Єрусалиму звершити Пасху для Господа, Бога Ізраїлевого, бо давно не звершували [її], як написано.
6. І пішли посланці з листом від царя і від князів його по всій [країні] Ізраїльській та Юдиній, і за наказом царя говорили: Діти Ізраїля! Наверніться до Господа, Бога Авраама, Ісаака та Ізраїля, і Він зважить на останок, що заціліє у вас від руки царів асирійських,
7. І не будьте такими, як батьки ваші і брати ваші, котрі чинили поза законом перед Господом, Богом батьків своїх; і Він віддав їх на спустошення, як ви бачите.
8. А нині не будьте твердошиїми, як батьки ваші, покоріться Господові і приходьте до святині Його, котру Він освятив навіки, і служіть Господові, Богові вашому, і Він відверне од вас полум'я гніву Свого!
9. Коли ви навернетеся до Господа, тоді брати ваші і діти ваші [будуть] помилувані тими, хто полонив їх, і повернуться на землю цю: тому що милостивий і милосердний Господь, Бог ваш, і не відверне лиця від вас, якщо ви навернетеся до Нього.
10. І ходили посланці з міста до міста по володіннях Єфремових і Манасіїних, і по Завулонових; але над ними сміялися і збиткувалися.
11. Проте деякі з [коліна] Асирового, Манасіїного і Завулонового упокорилися і прийшли до Єрусалиму.
12. І над Юдеєю була рука Божа, яка подарувала їм єдине серце, щоб виконати наказ царя і князів, за словом Господнім.
13. І зібралися в Єрусалимі багато людей для звершення свята опрісноків, другого місяця, – зібрання вельми велелюдне.
14. І звелися вони і зруйнували жертовники, котрі були в Єрусалимі, і все, на чому звершувалося [кадіння] ідолам, зруйнували і викинули до потоку Кедрон.
15. І закололи пасхальне ягня чотирнадцятого [дня] другого місяця. Священики і левити, засоромившися, освятилися і принесли всеспалення до Господнього дому.
16. І поставали на своєму місці за настановами своїми, за законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров'ю, [приймаючи її] з рук левитів.
17. Та оскільки в зібранні [було] багато таких, котрі не освятилися, то замість нечистих левити закололи пасхальне ягня, для присвяти Господові.
18. Багато хто з народу, у більшості своїй з коліна Єфремового і Манасіїного, Іссахарового та Завулонового не очистилися, але їли Пасху не за настановами.
19. Але Єзекія молився за них, кажучи: Господь милосердний нехай простить кожному, хто прихилив серце своє до того, щоб знайти Господа Бога, Бога батьків своїх, хоча й без очищення святого.
20. І почув Господь Єзекію, і простив народові.
21. І звершили сини Ізраїлеві, котрі були в Єрусалимі, свято опрісноків сім днів з великою радістю; кожного дня левити і священики славили Господа на знаряддях, [налаштованих] для уславлення Господа.
22. І говорив Єзекія до серця всім левитам, що мали добре розуміння [при служінні] Господові. І їли святошне сім днів, приносячи пожертви мирні і прославляючи Господа, Бога батьків своїх.
23. І ухвалило все зібрання святкувати ще сім днів, і святкували сім днів у радості.
24. Бо Єзекія, цар Юдин, дав для зібрання тисячу биків і десять тисяч дрібної худоби, і князі пригнали для зібрання тисячу баранів і десять тисяч дрібної худоби; і священиків освятилося уже багато.
25. І раділо все зібрання з Юдеї, і священики, і левити, і все зібрання, що прийшло з Ізраїля, і чужинці, які прийшли з ізраїльського краю і мешкали в Юдеї.
26. І були веселощі великі в Єрусалимі, бо від днів Соломона, сина Давидового, царя ізраїльського, [не траплялося] подібного до цього в Єрусалимі.
27. І поставали священики і левити, і благословили народ; і почутий був голос їхній, і зійшла молитва їхня до святого житла Його на небеса.
2 Літопису 31
1. І по закінченні всього цього пішли всі ізраїльтяни, які [там] були, до міст Юдиних, і розбили статуї, вирубали [святі] дерева, зруйнували підвищення і жертовники по всій Юдеї, і в [краю] Веніяминовому, Єфремовому і Манасіїному, до кінця. І [потім] повернулися всі сини Ізраїлеві, кожний до володіння свого, до міст своїх
2. І відновив Єзекія черги священиків і левитів, за їхнім розподілом, кожного за його служінням, священиків і левитів, при приношеннях усеспалення і при мирних приношеннях, для служіння, для похвали і для уславлення, біля брам дому Господнього.