Біблія

3. І [визначив] цар частину з майна свого на всеспалення; на всеспалення вранішнє і вечірнє, і на всеспалення в суботи і в новомісяччя, і на свята, як написано в законі Господньому.
4. І наказав він народові, що мешкав у Єрусалимі, давати певне утримання священикам і левитам, щоб вони були ревні в законі Господньому.
5. Коли оприлюднили це повеління, тоді поназносили сини Ізраїлеві багато першоплодів хлібного зерна, вина, і олії, і меду, і всякого врожаю польового; і десятин із усього поназносили багато.
6. А Ізраїльтяни та Юдеї, які мешкали по містах юдейських, також принесли десятину з великої і дрібної худоби, і десятину з кожної пожертви, присвяченої Господові, Богові їхньому; і понакидали їх цілі купи.
7. Третього місяця розпочали накидати ті купи, і сьомого місяця скінчили.
8. І прийшли Єзекія і вельможі, і побачили ті купи, і дякували Господові і народові Його, Ізраїлеві.
9. І запитав Єзекія священиків і левитів про ці купи.
10. І відповідав йому Азарія першосвященик, з дому Сад`окового, і сказав: Відколи почали приносити приношення в Господній дім, ми їли досхочу, і багато залишилося; бо Господь благословив народ Свій. Із того, що залишилося, [склалася] отака кількість.
11. І наказав Єзекія підготувати помешкання при домі Господньому. І підготували.
12. Перенесли [туди] приношення, і десятини, і пожертви з усією [пильністю]. І [був] старшиною біля них Конанія левит, і брат його Шім'ї – другим.
13. А Єхіїл, і Азазія, і Нахат, і Асагел, і Єрімот, і Йозавад, і Еліїл, і Їсмахія, і Махат, і Беная [були] доглядачами під рукою Конанії і Шім'ї, брата його, за розпорядженням царя Єзекії і Азарії старшини при домі Божому.
14. А Коре, син Їмни, левит, брамник зі східного боку, [був] над добровільними пожертвами Богові, щоб видавати Господні приношення і найважливіші з речей освячених.
15. І під його [веденням були] Еден, і Мін'ямін, і Єшуа, і Шемая, і Амарія, і Шеханія по священицьких містах, аби правильно роздавати їхнім братам своїм частки, як великому, так і малому,
16. Понад список їхній, [всім] чоловічої статі від трьох літ і вище, всім, що ходили до Господнього дому для справ щоденних, для служіння їхнього, за посадами їхніми і за відділами їхніми.
17. І зазначеним у списку священикам, за поколіннями їхніми, і левитам від двадцяти літ і вище, за посадами їхніми, за відділами їхніми.
18. І зазначеними у списку, з усіма дітьми їхніми, і з дружинами їхніми, і з синами їхніми, і з доньками їхніми, – всій громаді, бо вони з [усією] відданістю присвятили себе на святе служіння.
19. І для синів Ааронових, священиків у поселеннях довкола міст їхніх, при кожному місті [поставлені були] мужі, зазначені поіменно, щоб роздавати частки всім чоловічої статі у священиків і всім, що зазначені в списку з-поміж левитів.
20. Ось що вчинив Єзекія по всій Юдеї, – і чинив він добре і справедливе, та правдиве перед Господом, Богом своїм.
21. І в усякому ділі, яке він зачинав на служіння домові Божому і для дотримання закону і заповідей, пам'ятаючи про Бога свого, він чинив від усього серця свого і мав успіх.
2 Літопису 32
1. По цих справах та відданості прийшов Санхерів, цар асирійський, і увійшов до Юдеї, і оточив укріпленні міста, і мав намір здобути їх собі.
2. Коли Єзекія побачив, що прийшов Санхерів з наміром воювати супроти Єрусалиму,
3. Тоді поклав собі з князями своїми засипати джерела води, котрі поза містом; і ті допомогли йому.
4. І зібралося багато народу, і засипали всі джерела і потік, що пробігав країною, говорячи: Нехай же не знайдуть царі асирійські, які прийшли [сюди], багато води.
5. І підбадьорився він, і відбудував зруйнований мур, і звів його до башти, і зовні [поставив] другого мура, і зміцнив Мілло в Давидовому місті, і вчинив багато зброї та щитів.
6. І настановив військових старшин понад народом, і зібрав їх до себе на майдан біля міської брами, і говорив до серця їхнього, і сказав:
7. Будьте стійкими і мужніми, не бійтеся і не майте остраху перед царем асирійським і усією чисельністю, котра з ним; тому що з нами більше, аніж із ним.
8. З ним сила тілесна, а з нами – Господь, Бог наш, щоб допомагати нам і воювати в битвах наших. І зміцнів народ від слів Єзекії, царя Юдиного.
9. По цьому послав Санхерів, цар асирійський, служників своїх до Єрусалиму, – сам він [стояв] навпроти Лахішу, і вся сила його з ним, – до Єзекії, царя юдейського, і до всіх юдеїв, котрі в Єрусалимі, сказати:
10. Так говорить Санхерів, цар асирійський: На що ви сподіваєтеся і сидите в облозі у Єрусалимі?
11. Чи не спокушає вас Єзекія, щоб віддати вас на смерть від голоду й спраги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки царя асирійського?
12. Чи не той це Єзекія, що зруйнував підвищення його і жертовники його, і сказав Юдеї та Єрусалимові: Перед жертовником єдиним поклоняйтеся, і на ньому звершуйте кадіння?
13. Хіба ви не знаєте, що вчинив я і батьки мої з усіма народами країн? Чи могли боги народів земних спасти край свій од руки моєї?
14. Хто із усіх богів народів, винищених батьками моїми, міг урятувати народ свій від руки моєї? [То яким чином] зможе ваш Бог урятувати вас від руки моєї?
15. І нині нехай не ошукує вас Єзекія і не зводить вас у такий спосіб; не вірте йому. Якщо не міг жоден з богів жодного народу і царства порятувати народ свій від руки моєї, і від руки батьків моїх, то де вже й вашому Богові врятувати вас від руки моєї.
16. І ще [багато] говорили служники його супроти Господа Бога, і супроти Єзекії, служника Його.
17. І писав він листи, [в котрих] ганьбив Господа, Бога Ізраїлевого, і говорив супроти Нього такі слова: Як боги народів земних не врятували народів своїх від руки моєї, так Бог Єзекії не врятує народу Свого від руки моєї.
18. І кричали гучним голосом єврейською мовою до народу єрусалимського, котрий [був] на мурах, щоб настрашити його, і налякати його, і захопити місто.
19. І говорили про Бога Єрусалиму, як про богів народів землі, – витвір рук людських.
20. І помолився цар Єзекія та Ісая, син Амосів, пророк, і заволали до неба.
21. І послав Господь Ангела, і він винищив усіх хоробрих, і головнокомандувача, і старшин над військами царя асирійського. І повернувся він, осоромлений, до краю свого; і коли прийшов до дому бога свого, – то ті, що вийшли зі стегон його, вбили його там мечем.
22. Отак урятував Господь Єзекію і мешканців Єрусалиму від руки Санхеріва, царя асирійського, і від руки всіх; і захищав їх зусібіч.
23. Тоді багато людей приносили дари Господові в Єрусалимі і дорогі речі Єзекії, цареві юдейському. І він звеличився після цього в очах усіх народів.
24. Тими днями занедужав Єзекія смертельно. І помолився Господові, і Він зачув його і дав йому ознаку.
25. Але не віддячив Єзекія за виявлену до нього зичливість, бо запишалося серце його. І прийшов на нього гнів [Божий], і на Юдею, і на Єрусалим.
26. Та коли упокорився Єзекія в пишнотах серця свого, – сам і мешканці Єрусалиму, то не прийшов на них гнів Господній за днів Єзекії.
27. І було у Єзекії багатство і слави вельми багато; і сховище він учинив у себе для срібла, і золота, і каміння коштовного, і для духмян та щитів, і для всіляких коштовних посудин,
28. І комори для плодів [земних], для хліба, вина і олії, і стійла для всілякої худоби, і подвір'я для черед.
29. І міста збудував собі. І [мав] великий набуток худоби, тому що дав йому Бог вельми значне майно.