4. І настановив цар єгипетський над Юдеєю і Єрусалимом Ел'якима, брата його, і змінив ім'я йому на Єгояким; а Йоахаза, брата його, взяв Нехо й відпровадив до Єгипту.
5. Двадцять п'ять літ [було] Єгоякимові, коли він зацарював у Єрусалимі. І чинив він небажане в очах Господа, Бога свого.
6. Супроти нього вийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, і закував його в кайдани, щоб відпровадити його до Вавилону.
7. І частину з посуду дому Господнього Навуходоносор відпровадив до Вавилону, і поклав їх у капищі своєму у Вавилоні.
8. А решта діянь Єгоякима і мерзоти його, які він учиняв і які знайдені в ньому, описані в Книзі царів Ізраїльських і Юдиних. І зацарював Єгояхін, син його, замість нього.
9. Вісімнадцять літ [було] Єгояхінові, коли зацарював, і три місяці і десять днів царював у Єрусалимі. І чинив він небажане в очах Господніх.
10. Як минув рік, послав цар Навуходоносор, і наказав забрати його до Вавилону разом із коштовним посудом дому Господнього, і зацарював над Юдеєю і Єрусалимом Седекію, брата його.
11. Двадцять і один рік [було] Седекії, коли зацарював, і одинадцять років царював у Єрусалимі.
12. І чинив він лихе в очах Господа, Бога свого. Він не упокорився перед Єремією пророком, який [пророкував] від уст Господніх.
13. І відкинувся від царя Навуходоносора, що примусив його поклястися [йменням] Бога, – і вчинив пружною шию свою, і ожорсточив серце своє для того, щоб не навернувся до Господа, Бога Ізраїлевого.
14. Зрештою і всі старшини над священиками і над народом багато грішили, наслідуючи всю мерзоту поганську, і опоганювали дім Господній, котрого Він освятив у Єрусалимі.
15. І посилав до них Господь, Бог батьків їхніх, посланців Своїх від досвітнього ранку, тому що Він жалів Свій народ і Своє житло.
16. Але вони збиткувалися над посланцями від Бога, і нехтували словами Його, і глузували з пророків Його, аж доки не упав гнів Господа на народ Його, і то так, що не було [йому] порятунку.
17. І Він навів на них царя халдейського, – і той умертвив юнаків їхніх мечем у домі святині їхньої, і не пощадив ні юнака, ні юнки, ні старця, ні сивого: все віддав [Бог] в руки його.
18. І всі посудини дому Божого, великі й малі, і скарби дому Господнього, і скарби царя і князів його, усе приніс він до Вавилону.
19. І спалили дім Божий, і зруйнували мури Єрусалиму; і всі палати його спалили вогнем; і всі коштовності його понищили.
20. І переселив він до Вавилону тих, що уникли меча, і були вони невільниками його і синів його, аж до зацарювання царя перського.
21. Аж доки, на виконання слова Господнього, [сказаного] устами Єремії, країна не відсвяткувала субот своїх. Упродовж днів спустошення святкувала вона суботи, до завершення сімдесяти років.
22. А першого року Кіра, царя перського, на виконання слова Господнього, [сказаного] устами Єремії, пробудив Господь духа Кіра, царя перського, і він наказав оголосити по всьому царстві своєму, словами і на письмі, і сказати:
23. Так говорить Кір, цар перський: Усі царства землі дав мені Господь, Бог небесний; і Він наказав мені збудувати Йому дім у Єрусалимі, що в Юдеї. Хто є з вас – із усього народу Його, [хай буде] Господь, Бог його, з ним, і нехай він іде туди.
Книга Єздри
Єздри 1
1. Першого року Кіра, царя перського, на виконання слова Господнього з уст Єремії, пробудив Господь дух Кіра, царя перського, і він наказав оголосити по всьому царстві своєму, словом і на письмі:
2. Так говорить Кір, цар перський: Усі царства землі дав мені Господь, Бог небесний, і Він наказав мені збудувати Йому дім у Єрусалимі, що в Юдеї.
3. Хто є з вас, із того народу Його, – Бог його нехай буде з ним! – І нехай іде до Єрусалиму, що в Юдеї, і будує дім Господа, Бога Ізраїлевого, Він є Бог, Котрий в Єрусалимі.
4. А всі, що залишилися, по всіх місцях, де хто не мешкав би, нехай поможуть йому мешканці місця того сріблом і золотом, та іншим майном, і худобою, з доброчинною пожертвою для дому Божого, що в Єрусалимі.
5. І підвелися старшини поколінь Юдиних і Веніяминових, і священики і левити, всякий, [у кого] пробудив Бог духа його, щоб рушити відбудовувати дім Господній, котрий в Єрусалимі.
6. І всі сусіди їхні, хто був навколо них, допомагали їм срібним посудом, золотом та [іншим] майном, худобою та цінними речами понад всіляке доброчинство для храму.
7. І цар Кір виніс посудини дому Господнього, котрі Навуходоносор забрав з Єрусалиму і помістив у домі богів своїх.
8. І виніс їх Кір, цар перський, рукою скарбника-хранителя Мітредата; а той підрахував їх, і здав Шешбаццарові, князеві юдейському.
9. І ось число їхнє: тарілей золотих – тридцять; тарілей срібних – тисяча, ножів – двадцять дев'ять;
10. Келехів золотих – тридцять, келехів срібних – чотириста десять, інших посудин – тисяча.
11. Усіх посудин, золотих і срібних – п'ять тисяч чотириста. Все [це] забрав [із собою] Шешбаццар, коли вигнанці поверталися з Вавилону до Єрусалиму.
Єздри 2
1. Ось сини провінції, які вийшли з полону, котрих Навуходоносор, цар вавилонський, полонив і забрав до Вавилону, і які повернулися до Єрусалиму та Юдеї, кожен до свого міста.
2. Ті, що прийшли були із Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сераєю, Реелаєю, Мордехаєм, Білшаном, Міспаром, Біґваєм, Рехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:
3. Синів Пар'ошових – дві тисячі сто сімдесят два,
4. Синів Шефатіїних – триста сімдесят два;
5. Синів Арахових – сімсот сімдесят п'ять;
6. Синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових [та] Йоавових – дві тисячі вісімсот дванадцять;
7. Синів Еламових – тисяча двісті п'ятдесят чотири.
8. Синів Заттуєвих – дев'ятсот сорок п'ять;
9. Синів Заккеєвих – сімсот шістдесят;
10. Синів Банієвих – шістсот сорок два;
11. Синів Беваєвих – шістсот двадцять три.
12. Синів Азгадових – тисяча двісті двадцять два.
13. Синів Адонікамових – шістсот шістдесят шість.
14. Синів Біґваєвих – дві тисячі п'ятдесят шість.
15. Синів Адінових – чотириста п'ятдесят чотири;
Вы читаете Біблія
